Court ruling № 51998515, 06.10.2015, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

06.10.2015 р. Справа№ 914/3170/15

За позовною заявою: ОСОБА_1, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-німецьке підприємство "Скомекс", м. Червоноград, Львівська область

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватна агрофірма "Селекціонер", с. Скоморохи, Сокальський район, Львівська область

про: визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства

Суддя Ділай У.І.

При секретарі Климишин Ю.О.

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_1 - фізична особа

Від відповідача: ОСОБА_3 - представник (довіреність № б/н від 01.07.2013р.)

Від третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_4 - юрисконсульт (довіреність № 3/15 від 02.06.2015р.)

присутній в судовому засіданні: ОСОБА_5 (паспорт НОМЕР_1)

Права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України роз'яснено.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Оберіг".

Розглядається справа за позовом ОСОБА_1 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-німецьке підприємство "Скомекс" за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватна агрофірма "Селекціонер" про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників ТзОВ "Спільне українсько-німецьке підприємство "Скомекс", оформлене протоколом від 27 жовтня 2007 року в частині п.1 Порядку денного - Про прийняття в товариство нового учасника - Приватну Агрофірму "Селекціонер", яка є правонаступником реорганізованого учасника СП "Скомекс" - Селянської спілки селекціонер, а саме: "1.Заяву Приватної агрофірми "Селекціонер" про її вступ у СП "Скомекс" - задовольнити. 2. Прийняти Приватну агрофірму "Селекціонер" у СП "Скомекс", як нового учасника, на умовах 40% долі в статутному капіталі СП "Скомекс".

Ухвалою господарського суду Львівської області від 06.10.2015р. у справі № 914/3170/15 в задоволенні заяви представника третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ПАФ «Селекціонер» про відвід судді Ділай У.І. відмовлено.

Разом з тим, зважаючи на необхідність забезпечити об'єктивність судового розгляду та відсутність будь-яких сумнівів у безсторонності суду, в продовженому судовому засіданні 06.10.2015р. суддею Ділай У.І. заявлено самовідвід у даній справі в порядку статті 20 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши в нарадчій кімнаті мотиви самовідводу судді Ділай У.І., господарський суд Львівської області прийшов до висновку, що заява про самовідвід підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частин першої, другої ст. 20 Господарського процесуального кодексу України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 21 цього Кодексу, або якщо буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. Суддя, який брав участь в розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, прийнятої за його участю. При наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід.

У Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод" (ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997р.) передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом (п. 1 ст. 6).

У світлі прецедентної практики Європейського Суду з прав людини об'єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішнiй вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об'єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім. При зовнішній демонстрації судом незалежності та безсторонності можуть виникнути щодо цього сумніви. Тому важливою є та довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні викликати у громадськості (див.: Hauschildt v. Denmark judgment of 24 May 1989, Series A, No. 154, p. 48).

У справі «Декюббер проти Бельгії» Європейський Суд з прав людини встановив, що мало місце порушення п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки суддя «міг в очах обвинуваченого» здаватися негативно налаштованим проти нього (див.: De Cubber v. Belgium judgment of 26 October 1984, Series A, No. 86, p. 29).

Враховуючи викладене, з огляду на положення ст.6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" щодо права особи на розгляд її справи неупередженим судом та з метою виключення сумнівів щодо законності результатів розгляду справи, суд вважає за необхідне задоволити заяву про самовідвід судді Ділай У.І., та направити справу на автоматичний перерозподіл справи у порядку, встановленому частиною третьою статті 2-1 Господарського процесуального Кодексу України.

Розглянувши заявлений самовідвід судді, з метою запобігання сумнівів у його неупередженості, керуючись ст. ст. 2-1, 20, 86 ГПК України, господарський суд -

У Х В А Л И В:

Заяву судді Ділай У.І. про самовідвід задоволити.

Суддя Ділай У.І.