Court ruling № 51998121, 06.10.2015, Supreme Court (until 15.12.2027 - Supreme Court of Ukraine)

У Х В А Л А

6 жовтня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

Судді-доповідачаКоротких О.А.,Суддів:Самсіна І.Л., Терлецького О.О. -розглянувши заяву державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві (далі - ДПІ) про перегляд Верховним Судом України судового рішення в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі сервіс» до ДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и л а:

3 вересня 2015 року ДПІ подала до Верховного Суду України заяву про перегляд з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), ухвали Вищого адміністративного суду України від 27 серпня 2015 року, якою рішення судів попередніх інстанції про задоволення позову залишено без змін.

Проте заява ДПІ не відповідала вимогам статті 239-1 КАС України. Зокрема, до заяви не було додано копії судового рішення, що оскаржується, а також різних за змістом судових рішень, щодо обґрунтування неоднакового застосування судом касаційної інстанції вказаних у заяві норм матеріального права у порівнянні з іншими рішеннями, ухваленими цим судом у подібних правовідносинах.

На підставі цього суддя Верховного Суду України ухвалою від 15 вересня 2015 року заяву залишив без руху та надав ДПІ строк для усунення її недоліків до 6 жовтня 2015 року.

28 вересня 2015 року ДПІ усунула недоліки та надала копії судового рішення, що оскаржується, а також різних за змістом судових рішень.

У заяві ДПІ посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах норм матеріального права.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмету спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

У справі, рішення в якій просить переглянути заявник, Вищий адміністративний суд України, погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій про задоволення позову виходив із того, що ці суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оскільки господарські операції між позивачем та контрагентом були товарними, реальними та підтверджені первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, то встановлення відповідачем завищення валових витрат та податкового кредиту з ПДВ є необґрунтованим.

Разом із тим у рішенні суду касаційної інстанції, на яке посилається заявник, обґрунтовуючи наявність інакшого правозастосування, вбачається, зокрема, що Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 25 червня 2015 року, погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції про задоволення позову виходив із того, що цей суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідачем правомірно та обґрунтовано винесено податкове повідомлення-рішення, оскільки суми податкового кредиту за відповідний період не підтверджуються відповідними первинними документами, оформленими у відповідності до наведених законодавчих вимог, та які відображають реальність господарських операцій, і є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Таким чином, рішення касаційного суду, додане на обґрунтування заяви, ухвалене цим судом за інших фактичних обставин справ, а отже не підтверджує наявність неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а тому у допуску справи до провадження Верховного Суду України слід відмовити.

Ураховуючи наведене та керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі сервіс» до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 27 серпня 2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає

Суддя-доповідач О.А. КороткихСудді: І.Л. Самсін О.О. Терлецький