Court ruling № 51982134, 21.09.2015, Supreme Court (until 15.12.2027 - Supreme Court of Ukraine)

У Х В А Л А

21 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаГриціва М.І.,суддів:Кривенди О.В., Панталієнка П.В.,-розглянувши заяву державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 19 серпня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Ліквід Петролеум» до ДПІ про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

встановила:

ДПІ подала до Верховного Суду України заяву про перегляд Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), ухвали Вищого адміністративного суду України від 19 серпня 2015 року, якою цей суд відмовив у відкритті касаційного провадження на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 травня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2015 року про часткове задоволення позову.

У заяві йдеться про неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень пункту 46.1 статті 46, пунктів 48.1, 48.2, 48.3 статті 48 Податкового кодексу України, підпунктів 1.3, 3.3 Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166,.

На підтвердження наведених у заяві доводів заявник надав постанову Вищого адміністративного суду України від 19 грудня 2013 року (справа № К/9991/94891/11).

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про таке.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмету спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

Як на приклад неоднакового правозастосування спірних норм права у заяві робиться посилання на ухвалу касаційного суду від 19 грудня 2013 року (справа № К/9991/94891/11). Проте це рішення Верховний Суд України постановою від 7 жовтня 2014 року у справі № 21-388а14 скасував, а справу направив на новий розгляд до суду касаційної інстанції. З наведеного випливає, що на підтвердження неоднаковості у правозастосуванні фактично не надано рішення касаційного суду з правовим висновком відмінним від правової позиції оскарженого рішення.

Ці обставини унеможливлюють прийняття рішення про допуск справи до провадження Верховного Суду України.

З огляду на викладене, керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

ухвалила:

Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Ліквід Петролеум» до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 19 серпня 2015 року.

Суддя-доповідач М.І. Гриців

Судді: О.В. Кривенда

П.В. Панталієнко