Court ruling № 51948013, 10.09.2015, Vinnytsia Administrative Court of Appeal

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/2814/15

Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В. К.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

10 вересня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Сапальової Т.В. Боровицького О. А. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" в особі Старокостянтинівського РЕМ про визнання дій протиправними та скасування протоколу,

В С Т А Н О В И В :

В липні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до ПАТ «Хмельницькобленерго» в особі Старокостянтинівського РЕМ, в якому просив визнати протиправними дії комісії по розгляду акту про порушення правил користування електричною енергією №003124 від 31.03.2015 року; скасувати протокол засідання комісії про порушення правил користування електричною енергією від 31.03.2015 року, що складений відносно ОСОБА_2

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 липня 2015 року відмовлено у відкритті провадження у справі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції позивач оскаржив його в апеляційному порядку, вважаючи оскаржуване рішення суду незаконним у зв'язку з порушенням норм процесуального права; наявні владні управлінські функції у відповідача, що підтверджує, що вказаний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Виходячи з вищевикладеного, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.

У судове засідання сторони не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, однак ОСОБА_2 подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія судів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Судом першої інстанції встановлено, що актом від 31.03.2015 року № А 003124, складеним представниками постачальника електроенергії Старокостянтинівського РЕМ ПАТ «Хмельницькобленерго» встановлено порушення позивачем правил користування електричною енергією, а оскаржуваним протоколом засідання комісії від 31.03.2015 р. встановлено розмір нанесених постачальнику збитків.

Постановляючи рішення, суд першої інстанції вірно виходив із того, що згідно ч. 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. За п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дії чи бездіяльності.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

В рішенні Судової палати у цивільних справах ВСУ від 04.06.2008 року зазначено, що підключення електроенергії за заявою наймача (власника квартири) і відкриття особового рахунку слід вважати фактичним укладенням договору на умовах, передбачених Законом України «Про електроенергетику» та Правилами користування електричною енергією для населення.

Ст. 714 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно п. 1.1 Типового договору про користування електричною енергією на території населеного пункту Правил користування електричною енергією, затвердженихпостановою НКРЕ від 31 липня 1996 року №28 предметом Договору є постачання електричної енергії постачальником, використання електричної енергії споживачем для потреб електроустановки, яка встановлена на об'єкті споживача, та обслуговування і утримання власником мереж технологічних електричних мереж населеного пункту, до яких приєднана встановлена на об'єкті споживача електроустановка.

Так, відповідно до п.п. 5.1, 5.2 п. 5 Типового договору сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов цього Договору та додатків до нього відповідно до законодавства України. У разі виявлення однією із сторін порушення іншою стороною умов Договору, за яке цим Договором та/або законодавством встановлена відповідальність, на місці оформлюється акт порушень. Акт складається у присутності Постачальника, Власника та Споживача у трьох примірниках.

З урахуванням викладеного суд першої інстанції вірно вважав, що позивач помилково вважав розрахунок нанесених постачальнику збитків рішенням суб'єкта владних повноважень, оскільки жодна із сторін даного позову не є суб'єктом владних повноважень у розумінні КАС України та не здійснює владних, управлінських функцій.

Отже вирішення спору не належить до компетенції адміністративних судів, яка встановлена ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, а підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки правовідносини, що виникли між сторонами, є цивільно-правовими.

Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а ухвала відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 липня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Граб Л.С.

Судді Боровицький О. А.

ОСОБА_3