ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 817/1873/15
15 вересня 2015 року 17год. 35хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковська Л.А. за участю секретаря судового засідання Сисун Н.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник не з'явився ,
відповідача: представник Денисюк О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Кузнецовську Рівненської області доСільськогосподарського виробничого кооперативу "Колос" про стягнення капіталізованих платежів,ВСТАНОВИВ :
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Кузнецовську Рівненської області (далі - ВВД ФСС НВВПЗУ у м.Кузнецовську) звернулося до суду з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Колос" (далі - СВК "Колос") про стягнення капіталізованих платежів у сумі 272770, 57 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за СВК "Колос" рахується заборгованість зі сплати капіталізованих платежів у сумі 272770, 57 грн. Вказаний борг у добровільному порядку відповідачем не сплачений.
У судове засідання позивач не прибув, у поданому суду клопотанні позовні вимоги підтримав повністю та просив розглянути справу за відсутності представника.
Представник відповідача усудовому засіданні позов не визнав з підстав , викладених у письмовому запереченні. Зокрема пояснив суду, що СВК "Колос" не є підприємством, яке припиняє свою діяльність в результаті банкрутства, а згідно протокола №2 загальних зборів засновників СВК "Колос" Володимирецького району від 24.03.2015 року. На думку представника відповідача, Постанова Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №765 не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах. Просив у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представника відповідача та дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебувають на обліку у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань як потерпілі, які отримали трудове каліцтво внаслідок нещасного випадку на виробництві, що стався з ними під час роботи на СВК "Колос".
У зв'язку з ліквідацією СВК "Колос" ВВД ФСС НВВПЗУ у м.Кузнецовську направило йому розрахунки по капіталізації платежів, необхідних для проведення страхових виплат потерпілим від нещасного випадку на виробництві та членам їх сімей по працівник ОСОБА_2 в сумі 52016, 50 грн., по ОСОБА_3 в сумі 220754, 07 грн., всього на загальну суму 272 770, 57 грн.
Матеріалами справи встановлено, що 12.05.2015 ВВД ФСС НВВПЗУ у м.Кузнецовську звернулося до голови ліквідаційної комісії СВК "Колос" із заявою про визнання кредитором на суму 272 770, 57 грн. Однак, у законодавчо встановлені строки, будь-якого реагування не відбулося.
Ці обставини підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами: заявою про визнання кредитором від 12.05.2015 №01-09/170 (а.а.с.5-6), розрахунком потреби в капіталізації коштів для розрахунку з потерпілими на виробництві станом на 01.04.2015 та 30.04.2015 (а.с.8-9), постановами про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати (а.с.10-11).
Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 №1105-XIV (далі - Закон №1105-XIV).
Основними принципами страхування від нещасного випадку, зокрема є: своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору та інших підставах, передбачених законодавством про працю (ст.3 Закону №1105-XIV).
Відповідно до ст.46 Закону №1105-XIV, фінансування Фонду здійснюється за рахунок, зокрема, внесків роботодавців та капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.1 ч.1 ст.112 Цивільного кодексу України, у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
В силу вимог ч.2 ст.1205 Цивільного кодексу України, у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.
Капіталізація здійснюється відповідно до Закону №1105-XIV та Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №765 (далі - Порядок №765).
Відповідно до абз.2 п.1 Порядку №765, капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахування заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрат по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті або потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.
Пунктом 3 Порядку №765 визначено, що капіталізація платежів розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.
Як вбачається з постанови від 28.01.2015 про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати з 01.03.2014, під час роботи на СВК "Колос" з ОСОБА_2. трапився страховий випадок професійного захворювання, отриманого 16.12.1958.
За висновком МСЕК від 27.11.2003 потерпілій встановлена стійка втрата професійної працездатності 50%, безстроково.
З постанови від 27.01.2015 про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати з 01.03.2014 (а.с.11) вбачається, під час роботи на СВК "Колос" з ОСОБА_4 трапився страховий випадок професійного захворювання, отриманого 20.11.2002.
За висновком МСЕК від 2.08.2006 серія 2-18-АЖ №124698 потерпілому встановлена стійка втрата професійної працездатності 40% та 3 група інвалідності..
У зв'язку з вищенаведеними обставинами, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідно до Закону №1105-XIV, отримують у Фонді соціального страхування страхові виплати та мають право на капіталізацію платежів.
ВВД ФСС НВВПЗУ у м.Кузнецовську для визначення періоду на який розраховувалась капіталізація платежів, було враховано: відсоток втрати професійної працездатності потерпілої, розмір її щомісячної виплати втраченого заробітку (страхової виплати), вік потерпілої на момент здійснення капіталізації, показник середньої очікуваної тривалості життя (років) до віку потерпілою на момент здійснення капіталізації, витрати на забезпечення потерпілої додатковими видами допомоги.
На момент розгляду справи доказів сплати заборгованості в сумі 272 770, 57 грн. відповідачем не надано.
За таких обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.
Підстави для застосування ст.94 КАС України у суду відсутні.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Колос" (код ЄДРПОУ30160317) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Кузнецовську Рівненської області капіталізовані платежі на суму 272 770 грн. 57 коп.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Жуковська Л.А.
The court decision No. 51859621, Rivne District Administrative Court was adopted on 15.09.2015. The procedural form is Administrative, and the decision form is . On this page, you will find key information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find important information conveniently.
This decision relates to case No. 817/1873/15. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: