№ 51776708, 29.09.2015, Lviv District Administrative Court

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2015 року № 813/1291/15

Львівський окружний адміністративний суду в складі:

головуючого - судді: Костецького Н.В.

за участю секретаря судового засіданняПриймака С.І.

представника позивачаОСОБА_1

представника відповідачаОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Видавництво «Вільна Україна» Корпоративного підприємства Державної акціонерної компанії «Укрвидавполіграфія» до Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова про встановлення відсутності повноважень, визнання незаконними та скасування рішень, -

в с т а н о в и в:

Приватне акціонерне товариство «Видавництво «Вільна Україна» Корпоративного підприємства Державної акціонерної компанії «Укрвидавполіграфія» ( далі - позивач, ПрАт «Видавництво «Вільна Україна» звернулось до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова ( далі - відповідач, УПФУ у Франківському районі), в якому просить суд:

- встановити відсутність повноважень в Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова для нарахування додаткової суми відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за попередній період з серпня по жовтень 2014 року на загальну суму 44 131,98 грн.;

- визнати незаконними та скасувати розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. «а», «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за вересень, жовтень, листопад 2014р. на загальну суму 44 131,98 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 19.12.2003р. № 21-1 органи пенсійного фонду не мають права для донарахування додаткової суми відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії за попередні періоди з причин інших ніж ті, що обумовлені діючою нормою закону.

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом з пропуском строку звернення до суду. Однак як встановлено судом у судовому засіданні про оскаржувані розрахунки за серпень-жовтень 2014 року позивачу стало відомо після отримання 27.10.2014 року позовної заяви УПФУ у Франківському р-ні м.Львова до ПрАт «Видавництво «Вільна Україна» про стягнення коштів. Відтак суд вважає поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовній заяві, просив такі задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, надав суду письмові заперечення та зазначив що фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій , призначених відповідно до п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є збором на обов'язкове державне пенсійне страхування. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмка) і стягуються із нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій, а відтак згідно із ч.15 ст. 106 Закону України № 1058 строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується. Зазначив також, що при здійсненні інвентаризації органами пенсійних фондів за місцем призначення пенсій були виявлені пенсіонери витрати на виплату та доставку пенсій яким не були відшкодовані позивачем. При отриманні відповідних розрахунків УПФУ у Франківському району надіслав їх позивачу для здійснення оплати.

Перевіривши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

У серпні, вересні, жовтні 2014 року УПФУ у Франківському районі надіслало ПрАТ «Видавництво «Вільна Україна» Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій , призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування «в частині пенсій призначених відповідно до п. «а», «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» всього на суму 44 131,98 грн. У вказані розрахунки були включені особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, та ОСОБА_16 Вказані особи були відсутні в Розрахунку що був надісланий позивачу в січні 2014р.

Cпір полягає у тому, що позивач вважає, що у відповідача станом на травень 2014 року відсутні законні підстави для виставлення Розрахунків фактичних витрат пільгової пенсії з включенням у них пенсіонерів, по яких Товариством не відшкодовувались пільгові пенсії.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Згідно п. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників. Відповідно до абзацу четвертого пункту першого статті другої цього Закону для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

У відповідності до ст. 3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України.

Абзацом другим п. 1 ст. 4 цього Закону встановлена ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності зазначеним Законом.

За правилами абзацу четвертого п.п. 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Згідно з п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 19.12.22003р. № 21-1 (далі по тексу Інструкція № 21-1), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

За приписами пункту 6.4 вказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствами до 20-го січня поточною року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Пунктом 6.5 Інструкції передбачено, що розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

У відповідності до пункту 6.8 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат па виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Таким чином, аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції 21-1, які регулюють спірні правовідносини не передбачено права Управління Пенсійного фонду здійснювати відшкодування витрат по пільговим пенсіям за попередні періоди.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 14.03.2013 року № К/9991/32264/11.

Однак, як встановлено судом, пенсії особам включеним у Розрахунки за серпень, вересень, жовтень 2014р. були призначені з наступних дат: ОСОБА_3 - з 13.09.2010р., ОСОБА_6 - з 24.03.2009р., ОСОБА_7 - з 21.07.2011р., ОСОБА_8 - з 27.06.2009р., ОСОБА_9 - з 12.10.2005р., ОСОБА_13 - з 12.08.2011р., ОСОБА_14 17.04.2009р., ОСОБА_15 - з 27.06.2012р., ОСОБА_16 - з 08.08.2010р.,ОСОБА_10Є 07.01.2009р., ОСОБА_11 10.03.2012 р., ОСОБА_4 11.04.2006р., ОСОБА_5, -06.06.2012р., а також новопризначена пенсія ОСОБА_12 з 16.11.2013р. де порушено десятиденний термін надіслання повідомлення з моменту призначення пенсії (п.6.5 Інструкції).

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, так як виявлена помилка у формуванні даних по відшкодуванню фактичних витрат по вказаних пенсіонерах у зазначених вище Розрахунках за період травень, червень, липень 2014 року допущена з вини відповідача, вказані обставини не охоплюються приписами Інструкції № 21-1, а також враховуючи, що позивач здійснював відшкодування пільгових пенсій згідно своєчасно виставлених відповідачем розрахунків ( за січень 2014р.), тому у відповідача відсутні законні підстави для виставлення до відшкодування витрати на пільгову пенсію за попередні періоди.

Суд також звертає увагу на ту обставину, що пунктом 6.8 Інструкції передбачено, що тільки у випадку зміни розміру пенсії або настання обставин ( смерть пенсіонера, зміна місця проживання) які безпосередньо впливають на суму відшкодування, органи пенсійного фонду мають право для донарахування додаткової суми відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за попередні періоди.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст. 7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суд згідно ч. 6 ст. 71 КАС України вирішує справу на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Тобто, спосіб захисту має враховувати суть правопорушення, допущеного суб'єктом владних повноважень - відповідачем.

Відповідно до правової позиції палати в адміністративних справах Верховного Суду України, викладеної у постанові від 24.01.2006 року, суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до приписів ч.1 ст.244-2 КАС України (в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» №192-VIII від 12.02.2015 року) висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Крім цього суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Такі обставини, (тобто ті, що встановлені в судовому рішенні іншого суду, яке набрало законної сили (ч.1, ч.4 ст.72 КАС України)) є преюдиційними.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано положення ст. 255 КАС України, відповідно до якої постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

При вирішенні даної справи суд бере до уваги як преюдиційну постанову, що набрала законної сили, Львівського окружного адміністративного суду від 23.12.2014 у справі №813/7614/14 залишену без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.08.2015 року (№876/811/15) у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Видавництво «Вільна Україна» Корпоративного підприємства Державної акціонерної компанії «Укрвидавполіграфія» до Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова про встановлення відсутності повноважень, визнання незаконними та скасування рішень. Вказаною постановою визнано відсутність повноважень в Управління Пенсійного фонду України в Франківському районі м. Львова для нарахування Приватному акціонерному товариству "Видавництво "Вільна Україна" Корпоративного підприємства Державної акціонерної компанії "Укрвидавполіграфія" сум відшкодувань фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а", "б-з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за попередній період на загальну суму 172139,38 грн. Визнано протиправним та скасовано Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б-з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за травень, червень, липень 2014 року на загальну суму 172139,38 грн.

У вказаній справі судом досліджувалися ті ж самі правовідносини що й у даній справі.

Беручи до уваги наведені вище обставини справи, норми закону а також позицію Вищого адміністративного суду України (ухвала Вищого адміністративного суду України від 13.07.2015 року №К/800/31355), з якої випливає, що органи Пенсійного фонду не мають права для донарахування додаткової суми відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії за попередні періоди з причин інших ніж ті, що обумовлені діючою нормою закону, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

На підставі ст. 94 КАС України із урахуванням того, що рішення ухвалене на користь позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 7-14, 17, 18, 49, 51, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Встановити відсутність повноважень в Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова для нарахування додаткової суми відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за попередній період з серпня по жовтень 2014 року на загальну суму 44 131,98 грн.;

3.Визнати незаконними та скасувати розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. «а», «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за серпень, вересень, жовтень 2014р. на загальну суму 44 131,98 грн.

4.Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Видавництво «Вільна Україна» Корпоративного підприємства Державної акціонерної компанії «Укрвидавполіграфія» (79053, м. Львів, вул. В. Великого, 2, код ЄДРПОУ 05905697) судові витрати у розмірі 182 (сто вісімдесять дві) грн. 70 коп.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повий текст постанови виготовлено 30 вересня 2015 року.

Суддя Костецький Н.В.