№ 51674721, 29.09.2015, Volyn District Administrative Court

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2015 року

Справа № 803/3210/15

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Валюха В.М.,

розглянувши в місті Луцьку в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до Колективного сільськогосподарського підприємства «Боратин» про стягнення заборгованості за державною позичкою,

ВСТАНОВИВ:

Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області (далі – Луцька ОДПІ, позивач) звернулася з адміністративним позовом до Колективного сільськогосподарського підприємства «Боратин» (далі – КСП «Боратин», відповідач) про стягнення заборгованості за державною позичкою в розмірі 4388,76 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є правонаступником Науково-дослідного сільськогосподарського підприємства «Боратин». 08.07.1996 року між відділенням Державного казначейства в Луцькому районі, Луцьким КХП № 1 та КСП «Боратин», відповідно до Порядку надання і повернення державної позички на закупівлю продовольчого зерна, елітного і сортового насіння за державним замовленням 1996 року від 11.04.1996 року № 72/113, було укладено Договір № 26 про надання бюджетної позички для авансування закупівлі зерна за державним замовленням 1996 року. Відповідно до акту звірки сум заборгованості по фінансовій допомозі від 01.08.2012 року, за КСП «Боратин» рахується прострочена кредиторська заборгованість перед Державним бюджетом України в сумі 4170,75 грн. та пеня нарахована на прострочену кредиторську заборгованість в сумі 218,01 грн. Позивачем відповідачу була надіслана податкова вимога № 1520-25 від 30.04.2014 року, проте, борг відповідачем не погашено.

Позивач просить стягнути з КСП «Боратин» в дохід державного бюджету заборгованість за державною позичкою в розмірі 4388,76 грн.

До судового засідання, призначеного на 10:30 29.09.2015 року, представник позивача подала до суду письмове клопотання про розгляд справи за її відсутності (а. с. 33).

Відповідач в судове засідання не прибув з невідомих суду причин, хоча відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 32), клопотань про розгляд справи за його відсутності чи про відкладення розгляду справи від відповідача на адресу суду не надходило.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, оскільки в судове засідання особи, які беруть участь у справі, не прибули, хоча сторони належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, при цьому, від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності, а дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, тому за відсутності перешкод для розгляду справи суд приходить до висновку, що судовий розгляд справи необхідно здійснювати в порядку письмового провадження, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що КСП «Боратин» зареєстроване як юридична особа та є правонаступником Науково-дослідного сільськогосподарського підприємства «Боратин», що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 21106488 від 02.09.2015 року (а. с. 30-31).

08.07.1996 року між відділенням Державного казначейства в Луцькому районі, Луцьким КХП № 1 та КСП «Боратин», відповідно до Порядку надання і повернення державної позички на закупівлю продовольчого зерна, елітного і сортового насіння за державним замовленням 1996 року від 11.04.1996 року № 72/113, було укладено Договір № 26 про надання бюджетної позички в сумі 6551,6 млн. крб. для авансування закупівлі зерна за державним замовленням 1996 року (а. с. 12-15).

Як вбачається з акту прийому-передачі заборгованості по бюджетній позичці, наданій товаровиробникам для авансування закупівлі елітного і сортового насіння за державним замовленням 1996 року № 3 від 29.07.1996 року, акту звірки суми заборгованості між сільськогосподарським підприємством та підприємствами і організаціями, через які надавалися бюджеті позички та протоколу урегулювання заборгованості за бюджетними позичками, наданими державним ті іншим сільськогосподарським підприємствам усіх форм власності і господарювання, між стороною-надавачем позичок та стороною-отримувачем від 15.01.2003 року, заборгованість КСП «Боратин» за державною позичкою становила 57366,00 грн. (а. с. 16-19), та повинна була бути погашена протягом 2004-2011 років, відповідно до графіку погашення сум заборгованостей, реструктуризованих згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.04.2002 року № 186-р (а. с. 20).

Як слідує з акту від 01.08.2012 року та подань Управління Державної казначейської служби України у Луцькому районі Волинської області від 01.07.2015 року № 16 та № 17, за КСП «Боратин» рахується прострочена заборгованість по бюджетній позичці, наданій на закупівлю продовольчого зерна, елітного і сортового насіння за державним замовленням 1996 року, в сумі 4170,75 грн., та пені, яка нарахована на прострочену заборгованість по бюджетній позичці, у сумі 218,01 грн., що разом становить 4338,76 грн. (а. с. 21-23).

Позивачем відповідно до статті 59 ПК України відповідачу була надіслана податкова вимога № 1520-23 від 30.04.2014 року (а. с. 24).

Згідно із підпунктами 14.1.39, 14.1.156, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання; грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності; податкове зобов’язання – сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Відповідно до частини восьмої статті 17 Бюджетного кодексу України № 2456-VI від 08.07.2010 року у разі виконання державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) гарантійних зобов'язань перед кредиторами шляхом здійснення платежів за рахунок коштів державного (місцевого) бюджету або шляхом укладання з такими кредиторами договорів про реструктурування сум, повернення яких гарантовано, у суб'єктів господарювання, зобов'язання яких гарантовані, з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими під державні (місцеві) гарантії, в обсязі фактичних витрат державного (місцевого) бюджету та/або таких реструктурованих сум, а до держави (Автономної Республіки Крим чи територіальної громади міста) переходять права кредитора та право вимагати від таких суб'єктів господарювання погашення заборгованості в установленому законом порядку, якщо такі права не були передбачені відповідними договорами.

Згідно з частиною девятою статті 17 Бюджетного кодексу України, прострочена заборгованість суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб'єкта господарювання органами доходів і зборів, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб'єкта господарювання. Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) не поширюється.

Облік заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993 - 1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості здійснюється відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 року № 174 (далі - Порядок).

Так, відповідно до пункту 15 Порядку, прострочена заборгованість за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, яка не погашена боржником протягом 30 календарних днів після настання строку платежу, а також нарахована на суму простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою/фінансовою допомогою пеня стягуються в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби, яке подається у строки, визначені пунктом 10 цього Порядку за встановленою згідно з додатком 1 формою.

Згідно із підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 ПК України).

Пунктом 1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що погашення простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) здійснюється у порядку, визначеному главою 9 розділу II цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 95.1 - 95.3 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, оскільки за відповідачем рахується заборгованість за державною позичкою в загальному розмірі 4388,76 грн., щодо наявності та розміру якої відповідачем не подано до суду письмових заперечень, вжиті податковим органом заходи не призвели до її погашення, тому адміністративний позов підлягає до задоволення шляхом прийняття постанови про стягнення з КСП «Боратин» заборгованості за державною позичкою в зазначеній сумі.

Керуючись статтями 41, 122, 128, 162, 163 КАС України, на підставі Податкового кодексу України, Бюджетного Кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Колективного сільськогосподарського підприємства «Боратин» (45605, Волинська область, Луцький район, село Боратин, ідентифікаційний код 00704407) на користь Державного бюджету України заборгованість за державною позичкою в розмірі 4388 гривень 76 копійок (чотири тисячі триста вісімдесят вісім гривень сімдесят шість копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М.Валюх