№ 51629906, 25.09.2015, Odesa District Administrative Court

Справа № 815/402/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2015 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Потоцької Н.В.

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємниця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №000066172 від 11.06.2013 року, №0000027172 від 22.03.2013 року, №0000065172 від 22.03.2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №000066172 від 11.06.2013 року, №0000027172 від 22.03.2013 року, №0000065172 від 22.03.2013 року.

Представник позивача в судове засіданні не з'явився, надав до суду клопотання за вхід. № 22934/15 від 16.09.2015 р. про розгляд справи за його відсутності на підставі письмових доказів, що наявні в матеріалах справи.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився про розгляд справи був повідомлений у встановленому законом порядку, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно вимог статті 122 КАС України, адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно приписів статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справ упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, якій вирішить спір щодо його прав та обовязків.

Саме національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення Європейського суду з прав людини від 21 грудня 2006 року справа «Мороз та інші проти України»).

Отже, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю для реалізації ним права судового захисту прав та інтересів держави.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні. Оскільки такі перешкоди судом не встановлено, розгляд справи здійсненоу письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства та прийнявши до уваги висновки висловлені колегією ВАСУ в ухвалі від 06.08.2015 р., судом встановлено наступне.

Посадовими особами ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області була проведена документальна планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року.

За результатами зазначеної перевірки був складений акт перевірки №777/17-2/НОМЕР_1 від 04.03.2013.

Посадовими особами відповідача встановлено, що ФОП ОСОБА_1, в порушення приписів Податкового кодексу України за перевіряємий період не надавав до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області уточнюючих розрахунків по коригуванню обсягів придбання товарів шляхом повернення товару по розрахункам до податкових накладних.

Крім того, перевіркою встановлено, що за перевіряємий період ФОП ОСОБА_1 завищено податковий кредит з ПДВ на загальну суму 7175 грн. та, відповідно занижено суму податкового зобов'язання з ПДВ у загальному розмірі 7175 грн.

Також актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог п. 1 ст. 3 Закону України Про застосування реєстраторів та розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Розрахунки з ФОП ОСОБА_1 за проданий ним товар покупцям у період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року здійснювалися у готівковій формі з використанням реєстратора розрахункових операцій, розрахункові рахунки у підприємця відсутні, та при співставленні показників обсягу постачання з ПДВ з загальними сумами розрахунків за звітні місяці, які зазначені в звітах про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) встановлено не проведення через реєстратор розрахункових операцій суми реалізованих товарів у загальному розмірі 23224,6грн.

Тобто, загальна сума реалізованого товару, не проведеного через реєстратор розрахункових операцій становить 23154,71 грн., що є порушенням п.1. ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95 -"Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон № 265/95).

На підставі встановлених порушень, ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області були прийняті податкові повідомлення - рішення від 22.03.2013 № НОМЕР_2 про донарахування податку на додану вартість в сумі 7194 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3606 грн. та №0000027172 від 22.03.2013 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 23 224,60 грн.

Щодо виявленого посадовими особами ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області порушення вимог п. 185.1 ст. 185, п. 192.1 ст. 192, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.2, п.201.4 ст. 201 Податкового кодексу України з урахуванням рішення Державної податкової служби в Одеській області від 04.06.2013 року № 307/А/10-2008№000066172, та винесеного на підставі цього податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області № НОМЕР_3 від 11.06.2013 року слід зазначити наступне.

З акту перевірки вбачається, що вказане порушення складається із трьох складових: 1) включення до податкового кредиту сум ПДВ без наявності податкових накладних; 2) включення дві податкові накладні по контрагенту ТОВ Винзавод Південні вікна у лютому 2011 року на суму 477 грн. та у березні 2011 року 484 грн., податкові зобов'язання за якими зняті по цьому контрагенту ПДВ згідно з висновками акту про результати перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 1848/22-4/36155407 від 28.09.2012 року та 3) невірне коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту у випадках повернення товару.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України передбачено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню (п. 192.1). Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку-постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; б)отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг (пп. 192.1.1).

Наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 року № 41 Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартості (чинної на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що коригування податкових зобов'язань відображається у рядку 8. У рядку 8.1 відображається збільшення або зменшення обсягів постачання та відповідно податкових зобов'язань, що здійснюється відповідно до ст. 192 розділу V Кодексу. У рядку 8.1.1 відображається збільшення або зменшення згідно зі ст. 192 розділу V Кодексу обсягів постачання, по яких не нараховувався податок на додану вартість. При заповненні цих рядків обов'язковим є подання (Д1) (додаток 1), який заповнюється в розрізі контрагентів та розрахунків коригування до податкових накладних.

Суди попередніх інстанцій задовольняючи частково позовні вимоги виходили з того, що у позивача була можливість після складання акту та до винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень надати до податкового органу оригінали документів, однак позивач не скористався цією можливістю, а надав їх лише до суду, а отже, відповідач правомірно зменшив позивачу податковий кредит з ПДВ та донарахував податок на додану вартість та застосував штрафні (фінансові) санкції.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції в ухвалі від 06.08.2015 р. зазначила, що залишились поза увагою твердження позивача, що накладні зазначені у акті перевірки, як відсутні фактично надавались до перевірки, що спростовують доводи відповідача про відсутність таких документів, а отже, необхідно встановити розбіжності між актом перевірки та наданої первинною документацією.

Первинна документація, яка наявна в матеріалах справи, не містить розбіжностей з актом перевірки і є достатньою для підтвердження господарських операцій.

Щодо порушення позивачем вимог п. 1 ст. 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, судом встановлено наступне.

При співставленні даних податкових декларацій з ПДВ та звітів про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій виявлено не проведення через реєстратор розрахункових операцій суми реалізованих товарів у загальному розмірі 23 154, 71 грн. за період з березня 2011 року по грудень 2012 року.

Одночасно, ФОП ОСОБА_1, в порушення приписів Податкового кодексу України за перевіряємий період не надавав до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області уточнюючих розрахунків по коригуванню обсягів придбання товарів шляхом повернення товару по розрахункам до податкових накладних.

Відповідно до розрахунку фінансових санкцій, який є додатком до податкового повідомлення - рішення №0000027172 від 22.03.2013 року, вказане порушення вчинено позивачем вдруге в 2011-2012 році, а тому застосована фінансова санкція в розмірі 100 відсотків вартості проданих з порушення товарів.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Розрахунковим документом є документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Контрольна стрічка - це документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій, який містить копії надрукованих цим реєстратором розрахункових документів.

Статтею 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою-підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством.

Облік надходження товару від постачальника здійснюється на підставі накладних, товарно-транспортних накладних та інших первинних документів, що засвідчують рух товарів та слугують підставою для їх оприбуткування у бухгалтерському та податковому обліку платника.

На думку позивача, розбіжності виникли в результаті помилкового відображення сум повернених товарів постачальникам відповідного товару в результаті не продажу останніх.

В свою чергу, не оприбуткування до каси підприємства грошових коштів в розмірі та проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), не є одним і тим же порушенням.

Колегія суддів касаційної інстанції в ухвалі від 06.08.2015 р. зазначила, що на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

Суд, дослідивши структуру спірних правовідносин, підстави їх виникнення та відповідність приписам чинного податкового законодавства, вважає що доводи позивача є обґрунтованими та доведеними у встановленому законом порядку, з огляду на таке.

В силу абзацу "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, тому необхідно врахувати п. 198.2 ст. 198 Кодексу, яким встановлено дату виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту.

Також, суд зазначає п. 198.3 ст. 198 Кодексу яким визначається податковий кредит звітного періоду і враховує, що згідно п. 198.6 ст. 198 Кодексу не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Підпунктом 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України передбачено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню (п. 192.1). Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку-постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; б)отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг (пп. 192.1.1).

Судом були дослідженні копії документів:

- податкова декларації за березень 2011 року, де позивачем була включена податкова накладна від 01.03.2011 року № 77 від TOB "Винзавод "Південні вікна" на суму 372,36 грн. (в т.ч. ПДВ - 62,06 грн.);

- податкова декларація за квітень 2011 року, де позивачем була включена податкова накладна № 000021507 від 19.04.2011 року TOB «Джерело» на суму 394,6 грн. (у т.ч. ПДВ 65,77 грн.);

- податкові накладні: № РС0030681 від 17.06.2011 року (TOB «Торгова компанія «Укрюгторг») на суму 360,89 грн. (ПДВ 60,15 грн.);

- податкові накладні № 26632/26418 від 08.07.2011 року (TOB «Баядера Логістик»), № В78-6004838 від 11.07.2011 року (TOB «Борол ЛТД»), № РС0039348 від 30.07.2011 року (TOB «Торгова компанія «Укрюгторг»);

- податкові Накладні № 42862/41961 від 04.08.2011 року (TOB «Баядера Логістик»);

- податкову накладну від 26.08.2011 року № PC 0046676 на суму 1189.58 грн.;

- податкові накладні №3393/33550 від 08.09.2011 року (TOB «Баядера Логістик»), № 44300/43288 від 15.09.2011 року (TOB «Баядера Логістик»), № 44292/43287 від 15.09.2011 року (TOB «Баядера Логістик»), № В78-6005585 від 19.09.2011 року (TOB «Борол ЛТД»), № 45832/44944 від 22.09.2011 року (TOB «Баядера Логістик»);

- податкові накладні № 52187/52007 від 25.10.2011 року (TOB «Баядера Логістик»), № 53813/52625 від 27.10.2011 року (TOB «Баядера Логістик»);

- податкові накладні № 55916/54648 від 04.11.2011 року (TOB «Баядера Логістик»), № 57282/55821 від 10.11.2011 року (TOB «Баядера Логістик»), № 58906/57421 від 17.11.2011 року від TOB «Баядера Логістик»;

- податкова накладна № 195761 від 28.12.2011 року (Компанія «Правда» у вигляді TOB);

- податкова накладна № В78-6006068 від 01.12.2011 року від TOB «Борол ЛТД»;

- податкова накладна № НОМЕР_4 від 24.01.2012 року (TOB «Джерело»);

- податкова накладна № 123727071 від 29.02.2012 року від ПП «Ідеал»;

- податкові накладні ПН №В 10405 від 10.02.2012 року, ПН № В 12608 від 18.02.2012 року, ПН № В 14456 від 25.02.2012 р.;

- податкові накладні № ОДПО-00054 від 21.03.2012 року від TOB «Петрус Алко», № 660 від 28.03.2012 року від Компанія «Правда» у вигляді TOB;

- податкові накладні № 25827 від 03.04.2012 року від ПП «Український продукт», № 21591/20130 від 12.04.2012 року від TOB «Баядера Логістик», № 21593/20132 від 12.04.2012 року від TOB «Баядера Логістик», № 125317631 від 20.04.2012 від ПП «Ідеал», № 31999 від 24.04.2012 року від ПП «Український продукт»;

- податкові накладні № 28157 від 01.05.2012 року від ПП «Український продукт», № 214 від 10.05.2012 року від Компанія «Правда» у вигляді TOB, № 282 від 15.05.2012 року від Компанія «Правда» у вигляді TOB, № 281 від 15.05.2012 року від Компанія «Правда» у вигляді TOB, № 29770/27942 від 17.05.2012 року від TOB «Баядера Логістик», № 29812/27663 від 17.05.2012 від TOB «Баядера Логістик», № 29869/27654 від 17.05.2012 року від TOB «Баядера Логістик», № 1643 від 19.05.2012 року від TOB «Українська дистрибуційна компанія», № РК05028371 від 31.05.2012 року від TOB «Алмі трейд», №ви-0009738 від 31.05.2012 року від ПАТ «ЛЖК-Україна»;

- податкова накладна під № ОД0023159 від 28.05.2012 року від TOB «Біотрейд» та податкова накладна № 280 від 15.05.2012 року від Компанії «Правда» у вигляді TOB ;

- податкові накладні № 35354 від 05.06.2012 року від ПП «Український продукт», №ОД00030395 від 11.06.2012 року від СП «Вітмарк-Україна» в формі TOB, № 39772Y37360 від 28.06.2012 року від TOB «Баядера Логістик», № 39236V36726 від 26.06.2012 року від TOB «Баядера Логістик»;

- податкова накладна № ЛРН00181931 від 28.06.2012 року від TOB «Лузанівка»;

- податкові накладні від TOB «Джерело», ПН № НОМЕР_5 від 05.06.2012 року, ПН № НОМЕР_6 від 05.06.2012 року, ПН № НОМЕР_7 від 19.06.2012 року , ПН № НОМЕР_8 від 26.06.2012 року, ПН № НОМЕР_9 від 26.06.2012 року;

- податкові накладні № 51204/48038 від 13.08.2012 року від TOB «Баядера Логістик», № 300102694 від 16.08.2012 року від TOB « Джерело», № 55404/52399 від 29.08.2012 року від TOB «Баядера Логістик», № 55513/52462 від 30.08.2012 року від TOB «Баядера Логістик»;

- податкова накладна: № ПВ00001243 від 04.09.2012 року від TOB «Юніпродукт».

Сукупний аналіз вищезазначених норм та досліджених судом первинних документів свідчить про те, що необхідні первинні документи були складені на час вчинення господарських операцій ФОП ОСОБА_1 у спірних правовідносинах, а отже, у податкового органу не було обґрунтованих підстав для зменшення позивачу податкового кредиту з ПДВ та донарахування податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Крім того, слід зауважити, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

Стосовно порушення позивачем вимог п. 1 ст. 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг слід зазначити таке.

Облік надходження товару від постачальника здійснюється на підставі накладних, товарно-транспортних накладних та інших первинних документів, що засвідчують рух товарів та слугують підставою для їх оприбуткування у бухгалтерському та податковому обліку платника.

Позивач наполягав, що розбіжності в обліку виникли в результаті помилкового відображення сум повернених товарів постачальникам відповідного товару в результаті не продажу останніх.

Приписами п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

В свою чергу, не оприбуткування до каси підприємства грошових коштів в розмірі та проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), не є одним і тим же порушенням.

Отже, дослідивши матеріали справи, суд погоджується із доводами позивача про те, що висновки ДПІ в Суворовському районі, викладені в акті перевірки - є безпідставними, оскільки фінансово-господарська діяльність суб'єкта господарювання відбувалась на законних підставах, що підтверджує дії платника податку в правовому полі.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд вважає, що обставини, на які посилається відповідач як підставу своїх правомірних дій, не знайшли свого обґрунтування в ході судового розгляду та не підтверджуються матеріалами справи.

Приписами ч.3 ст.2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 128, 158-163, 167, 186, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області № 000066172 від 11.06.2013 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області № НОМЕР_10 від 22.03.2013 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області № НОМЕР_3 від 11.06.2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Потоцька Н.В.