Decision № 51623979, 30.09.2015, Kozelets District Court of Chernihiv Oblast

Провадження № 2/734/708/15 Справа № 734/2299/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30 вересня 2015 року смт. Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області у складі:

Головуючого-судді Соловей В.В.,

при секретареві Бардаченко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лихолітської сільської ради Козелецького району Чернігівської області і ОСОБА_2, третьої особи Другої Чернігівської державної нотаріальної контори про визнання довідки про склад сімї недійсною, визнання свідоцтва про право на спадщину на землю недійсним та позбавлення права на спадщину,

у с т а н о в и в:

із позовною заявою про визнання довідки про склад сімї недійсною, визнання свідоцтва про право на спадщину на землю недійсним та позбавлення права на спадщину у суд звернувся ОСОБА_1 до Лихолітської сільської ради Козелецького району Чернігівської області і третьої особи Другої Чернігівської державної нотаріальної контори. За ухвалою від 19 серпня 2015 року Козелецького районного суду Чернігівської області до участі у цивільній справі залучений співвідповідачем ОСОБА_2. Позовні вимоги позивач ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що є сином ОСОБА_3, померлого 27 червня 2015 року, та онуком ОСОБА_4, померлої 14 жовтня 2011 року, і ОСОБА_5, померлого 5 квітня 1990 року. На день смерті діда - ОСОБА_5 у будинку проживали і були зареєстровані в ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 40 Козелецького району Чернігівської області ОСОБА_4 його баба і ОСОБА_3 його батько. Нотаріус Другої Чернігівської державної нотаріальної контори на підставі довідки від 9 квітня 2012 року Лихолітської сільської ради видала свідоцтво про право на спадщину на землю після смерті ОСОБА_4 його дядьку ОСОБА_2. Позивач ОСОБА_1 ставить позовні вимоги про: визнання довідки про склад сімї, виданої 9 квітня 2012 року Лихолітською сільською радою Козелецького району Чернігівської області, про склад сімї померлого ОСОБА_5 недійсною; визнання свідоцтва про право на спадщину на землю в с. Лихолітки, вул. Космонавтів, б. 40 Козелецького району Чернігівської області, виданого 3 березня 2014 року нотаріусом Другої Чернігівської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 на імя ОСОБА_2, недійсним; позбавлення права на спадщину за законом взагалі в с. Лихолітки, вул. Космонавтів, б. 40 Козелецького району Чернігівської області ОСОБА_2.

У судовому засіданні позивачем ОСОБА_1 і представником позивача ОСОБА_7 позовні вимоги підтримані. Представник відповідача ОСОБА_8 визнав позов. Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав. Представник третьої особи ОСОБА_6 подала заяву про розгляд справи у її відсутності.

При судовому розгляді цивільної справи встановлено, що ОСОБА_3, який є батьком позивача ОСОБА_1, помер 27 червня 2015 року. ОСОБА_5, який є дідом позивача ОСОБА_1, помер 5 квітня 1990 року. ОСОБА_4, яка є бабою позивача ОСОБА_1, померла 14 жовтня 2011 року. Після померлих ОСОБА_5 і ОСОБА_4 залишилося спадкове майно. Із довідки № 55, виданої 9 квітня 2012 року виконкомом Лихолітської сільської ради, виходить, що ОСОБА_5 помер 5 квітня 1990 року, проживав у ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 40 і мав такий склад сімї: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, - дружина. Із довідки № 110, виданої 23 липня 2015 року виконкомом Лихолітської сільської ради, виходить, що на день смерті ОСОБА_5, померлого 5 квітня 1990 року, який був зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 40, він мав такий склад сімї: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, дружина; ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, син. Із довідки № 1024, виданої 21 липня 2015 року Козелецькою селищною радою, виходить, що станом на 15 квітня 1991 року до складу сімї наймача житлового будинку в смт. Козелець (нині с. Лихолітки), вул. Космонавтів, б. 40, входили ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, і ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3. Із карточки прописки, що ведеться Лихолітською сільською радою, зокрема, виходить, що ОСОБА_3 із 1 лютого 1978 року зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 40. Із ксерокопії паспорта громадянина України ОСОБА_3 виходить, що той був зареєстрованим із 1 лютого 1978 року за адресою в с. Лихолітки, вул. Космонавтів, б. 40. 13 квітня 2012 року із заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_4, яка є його матірю, померлої 14 жовтня 2011 року, звернувся ОСОБА_2 до Другої Чернігівської державної нотаріальної контори. Після померлої ОСОБА_4 до нотаріальної контори про прийняття спадщини ОСОБА_3, який є її сином, не звертався.

Вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1 і представника позивача ОСОБА_7, представника відповідача ОСОБА_8 і відповідача ОСОБА_2, вивчивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до Лихолітської сільської ради Козелецького району Чернігівської області і ОСОБА_2, третьої особи Другої Чернігівської державної нотаріальної контори про визнання довідки про склад сімї недійсною, визнання свідоцтва про право на спадщину на землю недійсним та позбавлення права на спадщину підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, із довідки № 55, виданої 9 квітня 2012 року виконкомом Лихолітської сільської ради, виходить, що ОСОБА_5 помер 5 квітня 1990 року, проживав у ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 40 і мав такий склад сімї: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, - дружина. Із довідки № 110, виданої 23 липня 2015 року виконкомом Лихолітської сільської ради, виходить, що на день смерті ОСОБА_5, померлого 5 квітня 1990 року, який був зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 40, він мав такий склад сімї: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, дружина; ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, син.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 був зареєстрований із 1 лютого 1978 року за адресою в с. Лихолітки, вул. Космонавтів, б. 40, де проживав до 27 червня 2015 року, тобто до дня, коли помер. При цьому, ОСОБА_3 проживав за вказаною адресою спільно із батьком (на час його смерті) - ОСОБА_5, померлим 5 квітня 1990 року. Таким чином, суд дійшов висновку про те, що викладена у змісті довідки № 55, виданої 9 квітня 2012 року виконкомом Лихолітської сільської ради, інформація про склад сімї ОСОБА_5, померлого 5 квітня 1990 року, не є повною. Викладена у змісті довідки № 110, виданої 23 липня 2015 року виконкомом Лихолітської сільської ради, інформація про склад сімї ОСОБА_5, померлого 5 квітня 1990 року, є достовірною. Тому, із-за неповноти викладеної у змісті вказаного вище документу інформації необхідно визнати недійсною довідку № 55, видану 9 квітня 2012 року виконкомом Лихолітської сільської ради, про склад сімї ОСОБА_5, померлого 5 квітня 1990 року.

Відповідно до ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обовязків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається судом недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що у нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину на землю, а також на житловий будинок, що знаходяться в с. Лихолітки, вул. Космонавтів, б. 40, йому не видавалося. Із наданої державним нотаріусом копії спадкової справи до майна ОСОБА_4, померлої 14 жовтня 2011 року, видно, що станом на 17 серпня 2015 року свідоцтво про право на спадщину на вказане вище спірне нерухоме майно не видавалося.

Враховуючи, що свідоцтво про право на спадщину нотаріусом не видавалося, у звязку із чим відсутній предмет і підстава позову, а тому у задоволенні позовної вимоги позивача ОСОБА_1 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину на землю в с. Лихолітки, вул. Космонавтів, б. 40, виданого 3 березня 2014 року нотаріусом Другої Чернігівської державної нотаріальної контори ОСОБА_6, на імя ОСОБА_2, необхідно відмовити.

У ст. 1224 ЦК України передбачені випадки усунення від спадкування осіб, які відповідно до заповіту або закону мають право на спадкування після смерті спадкодавця, зокрема: 1)не мають права на спадкування особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя. Таке положення не застосовується до особи, яка вчинила такий замах, якщо спадкодавець, знаючи про це, все ж призначив її своїм спадкоємцем за заповітом; 2)не мають права на спадкування особи, які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині; 3)не мають права на спадкування за законом батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини. Не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обовязку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом; 4)не мають права на спадкування за законом одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду. Якщо шлюб визнаний недійсним після смерті одного з подружжя, то за другим із подружжя, який його пережив і не знав та не міг знати про перешкоди для реєстрації шлюбу, суд може визнати право на спадкування частки того із подружжя, хто помер, у майні, яке було набуте ними за час цього шлюбу; 5) за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані; 6)положення цієї статті поширюються на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обовязкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ.

Відповідач ОСОБА_2 має право на спадкування за законом після ОСОБА_4, яка є його матірю, померлої 14 жовтня 2011 року. Позивач ОСОБА_1 і представник позивача ОСОБА_7 не надали доказів про існування законних підстав для застосування у спірних правовідносинах ст. 1224 ЦК України до відповідача ОСОБА_2 Тому, у задоволенні позовної вимоги позивача ОСОБА_1 про усунення відповідача ОСОБА_2 від права на спадкування (про позбавлення права на спадщину за законом) необхідно відмовити.

Крім того, із Лихолітської сільської ради на користь позивача ОСОБА_1 необхідно стягнути грошові кошти в розмірі 121.80 гривня судового збору.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 1216-1218, 1224 і 1301 ЦК України, ст.ст. 60, 209, 212, 214, 215, 218, 294, 295-296 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до Лихолітської сільської ради Козелецького району Чернігівської області і ОСОБА_2, третьої особи Другої Чернігівської державної нотаріальної контори частково задовольнити.

Визнати довідку № 55, видану 9 квітня 2012 року виконкомом Лихолітської сільської ради Козелецького району Чернігівської області, про склад сімї ОСОБА_5, померлого 5 квітня 1990 року, недійсною.

У решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути із Лихолітської сільської ради Козелецького району Чернігівської області на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 121 (сто двадцять одна) гривня 80 копійок судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через суд першої інстанції протягом десяти днів із дня проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів із дня отримання копії цього рішення.

Суддя