Decision № 51547749, 11.05.2010, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.04.10р. Справа № 31/92-10

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю „Дніпроліт, м. Дніпропетровськдо відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю „Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації „Дніпрокран, м.Дніпропетровськпро стягнення 8 503,48 грн. Суддя Єременко А.В.Представники:

Від позивачаОСОБА_1, дов. від 17.02.10р.Від відповідачане з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача на свою користь суму заборгованості з урахуванням втрат від інфляції у розмірі 7 151,18 грн., 770,17 грн. пені, та 244,13 грн. 3% річних, обґрунтовуючи позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем зобовязань за договором №05/10-17 від 17.10.05р. щодо своєчасної оплати отриманої продукції.

Відповідач до судового засідання не зявився, згідно відзиву проти задоволення позовних вимог заперечував та зазначив, що невиконання умов договору відповідачем щодо оплати продукції сталося внаслідок невиконання позивачем своїх обовязків щодо надання товару. Тобто у відповідача було відсутнє зобовязання по сплаті за товар з причин прострочення кредитора.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно договору №05/10-17 від 17.10.05р., з урахуванням додаткових угод до договору (надалі Договір), укладеного між сторонами у справі, позивач взяв на себе зобовязання, на замовлення відповідача, поставити, а останній прийняти та оплатити ливарні вироби, кількість, номенклатура та ціна на які визначені в специфікаціях, які є невідємною частиною даного договору.

Відповідно до п.3.2. Договору датою поставки вважається дата, зазначена в документах на відвантаження. Розрахунки за даним договором здійснюються в національній валюті України шляхом розрахунку за поставлений товар - 50% передоплати, шляхом перерахування на підставі рахунку постачальника, інші 50% - протягом 5-ти банківських днів після повідомлення постачальника про готовність продукції (п.4.1, 4.2. Договору).

У разі невиконання п.4.2. Договору покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5% від суми виготовленої та неоплаченої продукції за кожен день прострочення, але не більше потрійної облікової ставки НБУ (п.8.2. Договору).

Листами від 24.09.08р. вих.№2409/362 та від 01.10.08р. вих №0110/375 позивач звернувся до відповідача та повідомив про готовність продукції, необхідність здійснити доплату та отримати товар зі складу постачальника.

01.12.09р. вих.№1201/957 позивач звернувся до відповідача з претензією згідно якої вимагав сплатити суму залишку заборгованості у розмірі 5 917,95 грн.

Дана претензія залишена відповідачем без відповіді.

Позивачем, на підставі виставленого рахунку-фактури від 24.09.08р., заявлено до стягнення суму залишку заборгованості у розмірі 5 917,95 грн.

Відповідачем не надано доказів оплати товару у заявленому до стягнення розмірі, чим порушено приписи ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України щодо виконання зобовязання належним чином відповідно до умов договору, вимог закону, з огляду на що суд вбачає підстави для задоволення позову та стягнення 5 917,95 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Враховуючи викладене, суд вбачає підстави для стягнення з відповідача 244,13 грн. 3% річних нарахованих за період прострочення з 02.10.08р. по 31.01.10р. та 1 233,23 грн. втрат від інфляції.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. При цьому згідно ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Враховуючи, що позивач вийшов за межі ст. 232 ГК України та ст. 258 ЦК України, суд не вбачає підстав для стягнення 770,17 грн. нарахованої пені.

Заперечення відповідача судом відхиляються, оскільки умовами договору передбачено обвязок відповідача сплатити 50% залишок вартості виготовленої продукції протягом 5-ти банківських днів після повідомлення постачальника про готовність продукції. Відповідач повідомлявся про готовність продукції, про що свідчать матеріали справи та підтверджується, у тому, числі виконанням відповідачем зобовязання та частковою оплатою решти вартості продукції у розмірі 1 248,01 грн.

Судові витрати по справі на підставі ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 49, п.1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації „Дніпрокран (49033, м.Дніпроптеровськ, вул. Героїв Сталінграду, 106 а; код ЄДРПОУ 01412845) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпроліт (49023, м.Дніпропетровськ, пр.Воронцова, 19/1; код ЄДРПОУ 25018030) 5 917,95 грн. боргу, 244,13 грн. 3% річних, 1 233,23 грн. втрат від інфляції, 102,0 грн. витрат на сплату держмита; 205,24 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя А.В.Єременко