Court ruling № 51541663, 22.09.2015, Kharkiv Administrative Court of Appeal

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2015 р.Справа № 818/947/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Бондара В.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Вовченко І.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 09.06.2015р. по справі № 818/947/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумиальтербуд"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумиальтербуд», звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.10.2014 року №0003342204 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 42040грн., в т.ч. на 33632грн. - за основним платежем та на 8408грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте контролюючим органом на підставі висновків перевірки про порушення позивачем п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.186.3, п.186.4 ст.186, п.198.3 ст.198 ПК України Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на 33632грн. Позивач вважає такі висновки протиправними з огляду на те, що вони не ґрунтуються на нормах Податкового кодексу України, а перевірка проведена без врахування всіх обставин та не досліджено у повному обсязі наданих під час перевірки первинних документів бухгалтерського та податкового обліку. З приводу взаємовідносин зі спірним контрагентом позивач вказує, що твердження контролюючого органу про фіктивність та відсутність факту реального здійснення господарської діяльності із даним контрагентом ґрунтуються на припущеннях, а відтак є непідтвердженими та такими, що не відповідають дійсності.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 09.06.2015 року у справі № 818/947/15 задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумиальтербуд" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 30.10.2014 року №0003342204 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 42040грн., в т.ч. на 33632грн. - за основним платежем та на 8408грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій, зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки не повідомив.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки не повідомив.

Відповідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, з 16.09.2014 року до 22.09.2014 року посадовою особою відповідача було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Сумиальтербуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським операціям з ТОВ «Моноліт Трейд Системс» (код ЄДРПОУ 38747781) за період з 01.02.2014 року до 28.02.2014 року, за результатами якої складено акт від 29.09.2014 року №3940/2204/38397704/401, в якому зроблено висновок про заниження підприємством ПДВ за лютий 2014 року на загальну суму 33632грн. внаслідок порушення п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.186.3, п.186.4 ст.186, п.198.3 ст.198 ПК України Податкового кодексу України (а.с.16-24).

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.10.2014 року №0003342204 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 42040грн., в т.ч. на 33632грн. - за основним платежем та на 8408грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.14).

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції позивача з ТОВ «Моноліт Трейд Системс» в періоді, що перевірявся, мали реальний характер, а тому податкові зобов'язання з ПДВ визначені податковим органом неправомірно.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (із змінами та доповненнями) передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), не підтверджені податковими накладними, або оформленими з порушеннями вимог, чи не підтвердженими митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктам 201.11 ст.201 цього Кодексу).

Відповідно до п.п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яки х є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативне фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 розділу V Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, датою виникнення права платника податку на формування податкового кредиту відповідно до пункту 198.2 статті 198 розділу V Кодексу вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Платник податків не має права відносити до податкового кредиту суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 розділу V Кодексу).

У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеним цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (абзац другий пункту 198.6 статті 198 розділу V Кодексу).

Матеріалами справи встановлено, що контролюючим органом на підставі акта перевірки, складеного ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів м. Києва від 08.05.2014 року №286/22-03/38747781 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Моноліт Трейд Системс» (код ЄДРПОУ 38747781) за період діяльності з 01.02.2014 року до 28.02.2014 року» (а.с. 20-21, 102-104), було зроблено висновок про завищення податкового кредиту ТОВ «Сумиальтербуд» за період з 01.02.2014 року до 28.02.2014 року на загальну суму 33632грн. за рахунок того, що підприємством віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість з вартості наданих послуг, отриманих від ТОВ «Моноліт Трейд Системс». (а.с. 18)

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що між позивачем (підрядник) та ТОВ «Моноліт Трейд Системс» (субпідрядник) 03.02.2014 року укладено договір субпідряду №3214, за умовами якого субпідрядник приймає на себе зобов'язання забезпечити виконання ремонтно-будівельних робіт за завданням підрядника з використанням як матеріалів підрядника, так і власних матеріалів, а підрядник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, прийняти і оплатити виконану роботу (а.с.26-27).

На підтвердження виконання договору під час перевірки надано довідки про вартість виконаних будівельних робіт (за формою КБ-3) та акти приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2В), відповідно до яких у лютому 2014 року здійснювалися будівельні роботи з улаштування системи охолодження та повітряних систем екструдера; виготовлення та монтаж металоконструкцій в екструдерному цеху, монтаж екструдера в цеху №2, прокладання повітроводів до станків у цеху №1 (а.с. 33-36, 38-41, 52-58, 60-65, 72-77, 84-89).

ТОВ «Моноліт Трейд Системс» складені податкові накладні на загальну суму 217 161грн. 48коп., в т.ч. ПДВ 33 631грн. 49коп. (а.с. 37, 42, 59, 66, 78, 90).

Оплата робіт позивачем на користь контрагента здійснена частково на суму 19650грн., в т.ч. ПДВ 3275грн., що підтверджується платіжним дорученням №321 від 09.04.2014 року (а.с. 91).

Крім того, в матеріалах справи наявні копії локальних кошторисів, наявність яких обов'язкова в силу п.2.1 та п.2.2 договору субпідряду №3214 від 03.02.2014 року (а.с. 28-32, 43-51, 67-71, 79-83).

Субпідрядні роботи здійснювалися для виконання позивачем своїх зобов'язань Генпідрядника перед ПАТ «Технологією» згідно з укладеними договорами підряду №5-14 від 04.02.2014 року, №2-14 від 15.01.2014 року, №7-14 від 05.02.2014 року, №4-14 від 27.01.2014 року (а.с.114-115,131-132,147-148,175-176), п.п.6.1.1 п.6.1 яких передбачена можливість залучення підрядником на його власний розсуд додаткових сил для виконання будівельних робіт.

Отже, ТОВ «Сумиальтербуд» залучено субпідрядника ТОВ «Моноліт Трейд Системс», яке має відповідну ліцензію, у зв'язку із господарською необхідністю для виконання будівельних робіт на території ПАТ «Технологія». (а.с. 25)

При цьому, вказані господарські операції мали прибутковий характер для позивача, оскільки ним отримано прибуток в загальному розмірі 15 273грн.10коп. за рахунок того, що договірна ціна робіт за договором субпідряду була нижчою, ніж договірна ціна за договорами підряду, укладеними із ПАТ «Технологія».

Так, із наявних в матеріалах справи вбачається, що різниця в договірній ціні за монтаж екструдера складає 5351грн.15коп., за улаштування системи охолодження - 3984грн.15коп.; за прокладання повітропроводів - 442грн.49коп.; за виготовлення та монтаж металоконструкцій - 5495грн.31коп. (а.с. 116-202).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що операції позивача з ТОВ «Моноліт Трейд Системс» здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами.

При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що КВП ТОВ «Сумиальтербуд» не може нести відповідальність за можливе порушення податкового законодавства його контрагентами, в силу індивідуального характеру відповідальності платників податку. Висновки податкового органу щодо сумнівності його контрагентів ніяким чином не можуть стосуватись позивача та впливати на його податкові зобов'язання.

Така правова позиція узгоджується з висновками, викладених в постанові Верховного суду України №21-47а10 від 31.01.2011 року, яка в силу ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Щодо відсутності під час проведення позапланової виїзної перевірки локальних кошторисів колегія суддів зазначає, що всупереч п.4.6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків-фізичними особами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.03.2013 року №395 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.04.2013 року за №607/23139), позивач був позбавлений права подати свої заперечення до ДПІ у м. Сумах щодо висновків, фактів та даних, викладених в акті перевірки протягом п'яти робочих днів з дня його отримання, оскільки такий акт не вручався для ознайомлення та підписання законному представнику позивача (а.с. 24, 222).

Крім того, актів про відмову законних представників платника податків від підписання акту перевірки посадовими особами контролюючого органу не складалося (пункт 4.3 Порядку №395).

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, надані позивачем первинні документи та інші докази підтверджують реальне здійснення господарських операцій з ТОВ «Моноліт Трейд Системс» у спірний період та наявність господарської мети при їх здійсненні.

Виходячи з вище викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що господарські операції ТОВ «Сумиальтербуд» є реальними та підтверджуються необхідними документами, а будівельні роботи, що придбавалися позивачем у спірний період, отримувались з метою використання у власній господарській діяльності, а тому висновок відповідача про порушення позивачем вимог п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України внаслідок завищення податкового кредиту з ПДВ за період з 01.02.2014 року до 28.02.2014 року на загальну суму 33632грн. не відповідає дійсності.

Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 09.06.2015р. по справі № 818/947/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калитка О.М.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Кононенко З.О. Повний текст ухвали виготовлений 28.09.2015 р.