Court ruling № 51494352, 23.09.2015, Odesa Regional Court of Appeal

Номер провадження: 22-ц/785/6254/15

Головуючий у першій інстанції Маломуж А. І.

Доповідач Черевко П. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого - Черевка П.М.

Суддів - Суворова В.О., Артеменка І.А.

за участю секретаря - Книгиницького О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - Тавровського Сергія Григоровича на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 27 травня 2015 року за заявою представника позивача Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», третя особа ОСОБА_4 про визнання договору поруки припиненим, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2014 року ПАТ «Дельта Банк» звернулося до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором. ОСОБА_5 звернулася до того ж суду з зустрічним позовом до ПАТ «Дельта Банк», третя особа ОСОБА_4 про визнання договору поруки припиненим.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 19.12.2014 року позовні вимоги ПАТ «Дельта банк» задоволено частково, стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ПАТ «Дельта банк» заборгованість за кредитним договором 206-013/ФКВ-08 від 07.04.2008 року у розмірі 305917,60 грн. та у рівних частках судовий збір у розмірі 3059,18 грн.. У задоволені зустрічних позовних вимог ОСОБА_5 відмовлено.

03.03.2015 року рішенням апеляційного суду Одеської області скасовано рішення Київського районного суду м. Одеси від 19.12.2014 року в частині відмови у задоволені іншої частини позову і вилучено з абзацу першого резолютивної частини цього рішення слово «частково». В іншій частині рішення Київського районного суду м. Одеси від 19.12.2014 року залишено без змін.

17 квітня 2015 року представник ПАТ «Дельта Банк» звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив ухвалити додаткове рішення з урахуванням того, що 25.06.2014 року ПАТ «Дельта Банк» було подано до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначена уточнена сума заборгованості у розмірі 471 686,09 грн.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 27 травня 2015 року у задоволенні заяви ПАТ «Дельта Банк» відмовлено.

Вважаючи ухвалу суду незаконною представник ПАТ «Дельта Банк» - Тавровський С.Г. звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 27 травня 2015 року направити справу для продовження розгляду до Київського районного суду м. Одеси.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі вивчивши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити.

Відповідно до ч.2 п.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін.

Відповідно до ч.1 п.1 ст.312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення суд обгрунтовано дійшов зазначеного висновку.

Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Київського районного суду м. Одеси від 19.12.2014 року позов ПАТ «Дельта банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ПАТ «Дельта Банк», третя особа ОСОБА_4 про визнання договору поруки припиненим задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ПАТ «Дельта банк» заборгованість за кредитним договором 206-013/ФКВ-08 від 07.04.2008 року у розмірі 305917,60 грн. та у рівних частках судовий збір у розмірі 3059,18 грн.. У задоволені зустрічного позову відмовлено.

03.03.2015 року рішенням апеляційного суду Одеської області скасовано рішення Київського районного суду м. Одеси від 19.12.2014 року в частині відмови у задоволені іншої частини позову і вилучено з абзацу першого резолютивної частини цього рішення слово «частково». В іншій частині рішення Київського районного суду м. Одеси від 19.12.2014 року залишено без змін.

17 квітня 2015 року представник ПАТ «Дельта Банк» звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив ухвалити додаткове рішення з урахуванням того, що 25.06.2014 року ПАТ «Дельта Банк» було подано до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначена уточнена сума заборгованості у розмірі 471 686,09 грн.

Розглянувши дану заяву та матеріали справи суд обгрунтовано дійшов до висновку, що в ухваленні додаткового рішення слід відмовити з наступних підстав.

ПАТ «Дельта банк» у заяві про ухвалення додаткового рішення посилалося на те, що 25.06.2014 року представником ПАТ «Дельта банк» було подано до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначена уточнена сума заборгованості у розмірі 471 686,09 гривень. Однак, дослідивши матеріали справи №520/7810/13-ц (у 2-х томах) судом встановлено, що дане уточнення відсутнє, а тому суд позбавлений можливості винести додаткове рішення, оскільки рішення винесено на підставі поданої позовної заяви, де розмір заборгованості позивачем зазначено у розмірі 305917,60 гривень.

Підстави та порядок ухвалення у справі додаткового рішення визначено ст. 220 ЦПК України, відповідно до якої суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення, якщо суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати, якщо суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених ст. 367 цього Кодексу, або якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Враховуючи те, що у судовому рішенні розглянуто всі позовні вимоги позивача, суд правильно вважав за можливе відмовити представнику ПАТ «Дельта Банк» у задоволені клопотання про ухвалення додаткового рішення.

Відповідно ч. 5 ст. 220 ЦПК України, про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

За викладених обставин колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена судом з додержанням вимог закону.

Посилання апелянта на несвоєчасну реєстрацію канцелярією суду заяви про уточнення позовних вимог, як на підставу для скасування оскаржуваної ухвали є необґрунтованими, оскільки уточнені позовні вимоги були відсутні в матеріалах справи, що позбавило суд можливості дати правову оцінку зазначеній заяві.

Апеляційна скарга за викладених обставин задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.303, п.1 ч.2 ст.307, ч.1 п.1 ст. 312, 313- 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - Тавровського Сергія Григоровича - відхилити.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 27 травня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий П.М. Черевко

Судді: І.А. Артеменко

В.О. Суворов