Sentence № 51490481, 24.09.2015, Berezivka District Court of Odesa Oblast

24.09.2015

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 494/76/15-к

24.09.2015 м. Березівка

Березівський районний суд Одеської області у складі:

судді - Римаря І.А.

за участю: секретаря - Козубенко О.О.,

прокурора - Полтавець Ю.М.,

обвинувачених - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

захисників - ОСОБА_7, ОСОБА_8,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Березівка Одеської області матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 262, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

16 січня 2015 року до Березівського районного суду Одеської області надійшов обвинувальний акт та додані документи відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 262, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України.

25.03.2015 Березівським районним судом Одеської області ухвалено обвинувальний вирок стосовно ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, який Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 09.06.2015 скасовано та справу повернуто на новий розгляд до Березівського районного суду у іншому складі суду зі стадії підготовчого засідання.

Згідно протоколу про повторний автоматичний розподіл справи між суддями, 03.07.2015 головуючому судді Римарю І.А. надійшов обвинувальний акт та додані документи відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 262, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України.

Відповідно до п.2 Листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ 03.10.2012 № 223-1430/0/4-12 передбачено, «…неприбуття для участі у підготовчому судовому засіданні учасників судового провадження…, які належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення такого засідання (при цьому суд повинен переконатися, що таке повідомлення мало місце), не перешкоджає його проведенню…» .

Підготовче судове засідання проводилось за відсутності потерпілого, який належним чином повідомлений про час, день та місце розгляду справи, про що свідчить телефонограма. У телефонному режимі зазначив, що не має бажання приймати участь у судовому засіданні та слуханні справи загалом. Учасники кримінального провадження наполягали на продовженні розгляду справи за відсутності потерпілого.

Під час підготовчого судового засідання захисник ОСОБА_8, в інтересах обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, та захисник ОСОБА_7, в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2, заявили клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, зіславшись на обставини зазначені у клопотаннях (а.с.224-235 т.ІV).

Обвинувачені підтримали захисників про повернення обвинувального акту.

Прокурор заперечував проти заявленого клопотання, вважав їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Обвинувальний акт викладений, складений та затверджений до вимог діючого законодавства України, де мається наявність формулювання обвинувачення усім обвинуваченим, а тому необхідно призначати його до судового розгляду.

Суд, заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт з додатками, доходить висновку, що він на підставі ч. 3 ст. 314 Кримінально-процесуального кодексу України (далі - КПК України) підлягає поверненню прокурору як такий, що не відповідає вимогам КПК України.

Відповідно до пункту 3 частини третьої ст. 314 КПК України «У підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення: про повернення обвинувального акту, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу».

Зміст обвинувального акту, порядок його складання та затвердження, а також які документи долучаються до нього передбачені статті 291 КПК України, вимогам якої не відповідає обвинувальний акт з додатками відносно ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

Разом з цим, відповідно до пункту п'ятого частини другої статті 291 КПК України: «Обвинувальний акт повинен містити у собі виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення».

Не вдаючись до вирішення питань, що підлягають вирішенню під час судового розгляду, а лише перевіряючи обвинувальний акт на відповідність вимогам КПК, суд доходить висновку, що в порушення вимог наведеної норми обвинувальний актщодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, не відповідає статті 291 КПК України, оскільки в ньому не викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, а без викладення цих обставин у прокурора не було підстав висунуте будь-яке обвинувачення підозрюваним особам.

У обвинувальному акті зазначено, що обвинувачені діяли з хуліганських мотивів та за попередньою змовою з іншими особами, однак прокурор не вказав жодних мотивів з приводу того, які хуліганські мотиви можуть поєднуватись з попередньою змовою при тому, що це обставини, які виключають одна одну. Також, в обвинувальному акті не вказано місце, час та обставини при яких виникла змова.

Окрім цього, вказуючи, що обвинувачені діяли з особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, прокурором у обвинувальному акті не описано конкретні дії обвинувачених, які б підпадали під ознаки цинізму, а тим більш виняткового.

Як вбачається з обвинувального акту, обвинувачений ОСОБА_1, застосувавши насильство до потерпілого, яке виразилося в нанесенні тілесних ушкоджень кулаками в голову, виштовхнув його з автомобіля та відкрито викрав автомат. Однак, прокурор не вказав, яке саме насильство в цей момент було застосовано (небезпечне для життя чи здоров'я, чи яке не було небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого) до потерпілого, від чого залежить правильність кваліфікації вказаного діяння.

Згідно з пункту 13 частини першої статті 3 КПК України, «обвинувачення це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України». Для формулювання обвинувачення необхідно встановити всі елементи складу кримінального правопорушення (суб'єкт, об'єкт, суб'єктивна та об'єктивна сторона) та викласти зазначене у відповідному процесуальному документі.

За змістом положень частини четвертої ст. 110 КПК України: «Обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває особі обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування».

Статтею 7 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09 жовтня 2008 року зазначив, що у тексті підпункту «а» п.3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (рішення від 19 грудня 1989 року у справі «Камасінскі проти Австрії», п.79). Європейський суд з прав людини нагадує, що положення підпункту «а» п.3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 25 березня 1999 року у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п. 52; рішення від 25 липня 2000 року у справі «Матточіа проти Італії», п.58; рішення від 20 квітня 2006 року у справі «І.Н. та інші проти Австрії», п. 34).

Справедливість під час провадження у справі необхідно «оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому (див, рішення від 1 березня 2001 року у справі «Даллос проти Угорщини», п. 47). Крім того, право проінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції (див. зазначені рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п. 54, а також «Даллос проти Угорщини», п. 47).

Суд вважає, що у змісті обвинувального акту не викладені фактичні обставини кримінального правопорушення та відповідно не сформульовано остаточне обвинувачення,оскільки це не узгоджується з вищезазначеними приписами законодавства, а також практикою Європейського суду з прав людини, й порушує право обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, а також на справедливий судовий розгляд.

Окрім цього, згідно із ст. 291 ч.1 КПК України обвинувальний акт - це процесуальний документ про закінчення досудового розслідування, якій складається слідчим, після чого затверджується прокурором.

Суд звертає увагу, що згідно п. 9 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити відомості щодо дати та місця його складання та затвердження.

Статтею 99 КПК України встановлені визначення поняття документу у кримінальному провадженні, а також вимоги, що пред'являються до них, а саме наявність у документах необхідних реквізитів, дату, місце складення і реєстрації, прізвище, і`мя та по-батькові посадовця, який його склав, необхідні підписи,штампи, печатки тощо, оскільки складення або підписання документів, у тому числі процесуальних документів, особою, яка не має на це відповідних повноважень, а також відсутність необхідних для документу встановлених у законі даних, робить документ недійсним, тобто таким, що не тягне юридичних наслідків.

Порядок оформлення, затвердження документу передбачений п.9.5. Інструкції з діловодства в органах прокуратури, затверджений наказом Генерального прокурора України №3 від 15.01.2013 року. Однак в порушення вимог п.п.9.5.1 п.9.5. зазначеної інструкції вбачається, що на обвинувальному акті відсутня мокра печатка, яка б засвідчувала підпис відповідальної особи, яка затвердила вказаний обвинувальний акт. Вказана позиція щодо проставляння мокрої печатки на обвинувальному акті, також викладена в ухвалі Апеляційного суду Одеської області по справі №11-кп/785/971/15 від 14.07.2015 року.

Відповідно до ст. 314 частини 2 КПК України: «Підготовче судове засідання відбувається за участю прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника згідно з правилами, передбаченими КПК України для судового розгляду».

Приймаючи до уваги засаду кримінального провадження законності, що передбачена ст. 9 КПК України, недотримання будь-яких імперативних вимог КПК щодо змісту обвинувального акту, є підставою для визнання обвинувального акту таким, що не відповідає вимогам КПК України.

Таким чином, у зв'язку з тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України, зокрема ст. 291 КПК України, суд дійшов висновку, що він в силу п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України підлягає поверненню прокурору.

Керуючись ст. ст. 314, 315, 370 - 372 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання про повернення обвинувального акту - задовольнити.

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 262, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України - повернути прокурору прокуратури Одеської області для усунення протягом розумного строку вказаних в ухвалі виявлених недоліків.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Березівський районний суд Одеської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом Одеської області.

Суддя І.А. Римар