25.09.2015
227/4752/15-ц
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 вересня 2015 року м. Добропілля
Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Тітової Т.А.
народних засідателів Озеранського С.В.
ОСОБА_1
при секретарі Сафроновій К.М.
за участю
прокурора Красюк І.В.
заявника ОСОБА_2
представника заявника ОСОБА_3
представника заінтересованої особи ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Добропілля цивільну справу за заявою ОСОБА_2, заінтересована особа - виконавчий комітет Добропільської міської ради, про визнання особи безвісно відсутньою, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 звернулась до суду 17 серпня 2015 року з заявою про визнання безвісно відсутнім свого колишнього чоловіка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.
В обґрунтування вимог заявниця зазначила, що з 2005 року по 05 серпня 2008 року перебувала з ОСОБА_5 в зареєстрованому шлюбі та проживали в ІНФОРМАЦІЯ_2. 01 листопада 2006 року у подружжя народився син ОСОБА_6. Після розірвання шлюбу заявниця разом з дитиною поїхала жити до с. Первомайського Ясинуватського району Донецької області, звязку з колишнім чоловіком більше не підтримувала. В 2008 році від знайомих вона дізналась, що ОСОБА_5 поїхав на заробітки в невідомому напрямку, його місце знаходження їй не відоме. Вжитими заходами, шляхом направлення запитів до адресних бюро областей України, встановити місце його перебування не вдалося.
В судовому засіданні заявниця ОСОБА_2 підтримала заяву і просить її задовольнити. Пояснила суду, що родичам ОСОБА_5, які до проведення АТО на території Донецької області були зареєстровані в ІНФОРМАЦІЯ_3, про місце знаходження останнього нічого не відомо. Зазначила, що з 2008 року та до початку проведення АТО вона з сином проживала в ІНФОРМАЦІЯ_4 з цивільним чоловіком. Визнання ОСОБА_5 безвісно відсутнім їй необхідно для провезення сина ОСОБА_6, без згоди батька через блок-пости до м. Донецьк, оскільки має намір там проживати своєю сім»єю.
Представник заявника, адвокат ОСОБА_3, діючий на підставі угоди про надання правової допомоги, підтримав заявлені вимоги, просив визнати ОСОБА_5 безвісно відсутнім.
Представник заінтересованої особи органу опіки та піклування Добропільської міської ради ОСОБА_7, діюча на підставі довіреності, не заперечувала проти задоволення заяви ОСОБА_2
Прокурор Добропільської міжрайонной прокуратури ОСОБА_8 вважає, що заява про визнання ОСОБА_5 безвісно відсутнім підлягає задоволенню.
Вислухавши пояснення осіб, допитав свідків, дослідив матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню.
Згідно копії свідоцтва про народження серії І-ФІІ №040987 ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, виданого виконкомом Пісківскьої сільської ради Ясинуватаського району Донецької області, його батьком є ОСОБА_5.
Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серія 1-НО № 126736, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по Ясинуватському району Ясинуватського міськрайонного управління юстиції Донецької області від 05 серпня 2008р., актовий запис № 68, шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_9 розірваний.
За довідками адресних бюро Харківської, Дніпропетровської областей, відносно реєстрації в даних місцевостях громадянина ОСОБА_5, відомості про реєстрацію відсутні.
Як вбачається з довідки від 23.03.2015р. № НОМЕР_1 про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, ОСОБА_2 разом з сином ОСОБА_6 перемістилися з с. Водяне Ясиноватського району Донецької області до АДРЕСА_1, де проживають по теперішній час.
З показань допитаного свідка ОСОБА_10, матері заявниці, слідує, що їй не відоме місце знаходження колишнього зятя ОСОБА_5 Зазначила, що останній участі у вихованні сина ОСОБА_11 ніколи не брав, рішення Ясинуватського районного суду про стягнення аліментів на утримання дитини не виконував. З 2008 року дочка разом з сином ОСОБА_11 проживали в ІНФОРМАЦІЯ_4 з цивільним чоловіком. Через рік після розірвання шлюбу, їй дзвонила матір ОСОБА_5 та цікавилась про місце перебування її сина. Більше з нею не спілкувалась.
Свідок ОСОБА_12 пояснив, що є батьком заявниці. ОСОБА_5 не бачив з 2008 року. Зазначив, що останній ніде не працював та збирався поїхати на заробітки. Місце знаходження ОСОБА_5 йому не відомо.
Як передбачено ст. 43 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування. У разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць перше січня наступного року.
Згідно ст. 234 ЦПК України суд розглядає справу про визнання особи безвісно відсутньою в порядку окремого провадження.
Дослідив докази по справі, суд вважає їх достатніми для задоволення заяви ОСОБА_2 Початком безвісної відсутності ОСОБА_5 слід вважати 01 січня 2009 року.
Визнання особи безвісно відсутньою необхідно для вивезення сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, без згоди батька.
Відповідно до ст. 43 ЦК України,
керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 249 ЦПК України, суд
В и р і ш и в :
Визнати безвісно відсутнім громадянина ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1, з 01 січня 2009 року.
На рішення може бути подана апеляція в апеляційний суд Донецької області через даний суд протягом 10 днів.
Повний текст рішення надруковано власноручно у нарадчій кімнаті в одному примірнику 25 вересня 2015 року.
Головуючий суддя Тітова Т.А.
Народні засідателі Озеранський С.В.
ОСОБА_1
25.09.2015
The court decision No. 51464406, Dobropillia City and District Court of Donetsk Oblast was adopted on 25.09.2015. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find useful information about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find necessary information conveniently.
This decision relates to case No. 227/4752/15-ц. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: