№ 513739, 20.03.2007, Commercial Court of Cherkasy Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 03/1433а

"20" березня 2007 р. м. Черкаси

Господарський суд Черкаської області, в складі: головуючого - судді Єфіменко В.В.,

з секретарем судового засідання Вініченко О.Б.,

за участю представників сторін:

від позивача: Василенко В.А. за довіреністю,

від відповідача: Мальований В.І.за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Черкаський районний центр зайнятості, м.Черкаси,

до ТОВ «Ньютон –Консалтинг», м.Черкаси,

про стягнення 5576 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 5576 грн. адміністративно-господарських санкцій за порушення п.5 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення»

Представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити.

Представник відповідача у заперечені на позов від 20.03.2007 р. позовні вимоги в сумі 5576 грн., не визнав мотивуючи тим, що громадянка Філіпова Т.О. була звільнена з ТОВ «Ньютон Консалтинг»по п.1 ст.36 КЗпП України за згодою сторін, а в трудовій книжці начальником відділу кадрів помилково був здійснений запис підстави звільнення по п.1 ст.40 КЗпП України за ініціативою власника або уповноваженого ним органу. Працівник відповідача Філіпова Т.О. була взята на облік в міському центрі зайнятості та по п.1 ст.36 КЗпП України утримувала допомогу як безробітна. Помилку в трудовій книжці на день розгляду справи не було виправлено.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Ст. 20 Закону України “Про зайнятість населення” містить такі положення.

Підприємства, установи і організації, незалежно від форм власності, їх службові особи зобов'язані сприяти проведенню державної політики зайнятості на основі:

- додержання законодавства про працю, а також прийнятих відповідно до нього умов договорів та угод;

- організації професійної підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників, а також професійного перенавчання тих, хто підлягає вивільненню з виробництва, у тому числі інвалідів;

- працевлаштування осіб, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, в кількості, визначеній місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад, та інвалідів у кількості, визначеній згідно із Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні";

- інформування працівників про наявність вакантних робочих місць (посад), у тому числі з неповним робочим часом.

Підприємствам, установам і організаціям, що активно сприяють розв'язанню проблем зайнятості населення в регіоні (шляхом створення додаткових робочих місць для працевлаштування чи організації оплачуваних громадських робіт або використання понад встановлену квоту праці осіб, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, чи використання понад встановлені нормативи робочих місць для працевлаштування інвалідів), відповідно до законодавства України надаються пільги щодо податків та інших платежів до бюджету, які частково або повністю компенсують витрати, пов'язані з прийняттям на роботу додаткової кількості працівників.

Підприємства, установи і організації в разі відмови у прийнятті на роботу спеціалістів, які були раніше ними заявлені, відшкодовують державній службі зайнятості всі витрати, пов'язані з працевлаштуванням, професійною підготовкою, перепідготовкою, виплатою допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги по безробіттю. Одержані кошти спрямовуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

При вивільненні працівників (у тому числі працюючих пенсіонерів та інвалідів) у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, повідомляють про це не пізніш як за два місяці в письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення - направляють списки фактично вивільнених працівників, зазначаючи в них інвалідів.

У разі неподання або порушення строків подання цих даних стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника. Ці кошти зараховуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття і використовуються для фінансування заходів по працевлаштуванню та соціального захисту вивільнюваних працівників.

Порядок стягнення та розміри штрафів за невиконання вимог цієї статті з підприємств, установ і організацій встановлюються законодавством України.

Позивачем, який зареєстрований в Черкаському районному центрі зайнятості від 04.04.1998р. було порушено вимоги п.5 ст.20 ЗУ «Про зайнятість населення», а саме не було подано дані по формі 4-ПН (звіт про вивільнення працівників) та 4-ПН(факт)- звіт про фактичне вивільнення до служби зайнятості.

Факт порушення підтверджується листом Черкаського міського центру зайнятості від 23.05.06р. №1569/03-1, в якому йдеться про те, що Філіпова Т.О. звільнена з ТОВ «Ньютон –Консалтинг»31.03.2006р., зареєструвалась в Черкаському міському центрі зайнятості 03.04.2006р.

Факт порушення відповідачем норм законодавства «Про зайнятість населення»підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, зокрема актом № 22 від 18.08.2006 р., з якого вбачається, що Черкаським обласним центром зайнятості встановлено, що 03.04.2006 р. в Черкаський СЦЗ звернулася та була зареєстрована Філіпова Тамара Олексіївна, яка працювала на підприємстві малярем та була звільнена 31.03.2006 р. відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України.

Звіти про наступне (4-ПН) та фактичне вивільнення (4-ПН факт) Філіпової до служби зайнятості не надходили.

Суд вважає, що відповідач не довів і належними доказами не підтвердив, дотримання вимог Закону України «Про зайнятість населення»при звільненні Філіпової Т.О.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 5576 грн. штрафних санкцій за порушення п.5.ст20 ЗУ «Про зайнятість населення»

Оскільки позивач, який відповідно п. 34 ст. 4 Декрету КМУ "Про державне мито" звільнений від сплати мита, то суд вважає необхідним стягнути з відповідача 55грн. судового збору.

Керуючись ст. ст.94, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ньютон –Консалтинг»м. Черкаси, вул. Смілянська,131, код 2137915

- 5576 грн. штрафу на користь Черкаського районного центру зайнятості 18003,м. Черкаси, пров.Чалова, код 14191083.

- 55 грн.76 коп. судового збору із зарахуванням в доход до державного бюджету України.

Про апеляційне оскарження постанови може бути подана до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови і апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ В.В. Єфіменко