ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
21 вересня 2015 року м. Київ № К/800/38931/15
Суддя Вищого адміністративного суду України Сірош М.В.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Консультативно – фінансова компанія”
на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 8.07.2015 року
у справі № 804/5446/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Консультативно – фінансова компанія”
до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, скасування вимоги, -
В С Т А Н О В И В :
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.08.2015 року зазначена касаційна скарга була залишена без руху у зв’язку з порушенням вимог статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме до касаційної скарги не були надані її копії, а також докази сплати судового збору, встановлений строк до 30.09.2015 року для усунення недоліків касаційної скарги.
У встановлений строк Товариство з обмеженою відповідальністю “Консультативно – фінансова компанія” надало копії касаційних скарг та квитанцію про сплату судового збору.
Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю “Консультативно – фінансова компанія” заявило клопотання про поновлення строку на оскарження судових рішень, з тих підстав, що рішення суду апеляційної інстанцій отримане лише 17.08.2015 року, на підтвердження чого надало копію конверту поштового відправлення з відміткою про отримання, а також клопотання про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення.
Клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження судового рішення підлягає задоволенню.
Враховуючи те, що виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 8.07.2015 року не тягне за собою необхідність здійснення певних дій, виконання яких забезпечується у примусовому порядку, заявлене клопотання задоволенню не підлягає.
Подана касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 165, 210 - 215 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У Х В А Л И В :
1. Визнати поважними підстави пропуску строку на касаційне оскарження постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 8.07.2015 року.
2. Відкрити касаційне провадження за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Консультативно – фінансова компанія” на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 8.07.2015 року.
3. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю “Консультативно – фінансова компанія” у задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 8.07.2015 року.
4. Витребувати матеріали справи № 804/5446/14 з Дніпропетровського окружного адміністративного суду та надіслати дану ухвалу до вказаного суду для виконання.
5. Здійснити дії по підготовці справи до касаційного розгляду в порядку статті 215 Кодексу адміністративного судочинства України.
6. Встановити десятиденний строк для подачі заперечень на касаційну скаргу з моменту отримання даної ухвали.
7. Копію даної ухвали разом із інформацією про права та обов’язки сторін, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, направити сторонам у справі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.В. Сірош
The court decision No. 51372403, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine) was adopted on 21.09.2015. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find important data conveniently.
This decision relates to case No. 804/5446/14. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: