Decision № 512910, 14.03.2007, Commercial Court of Kharkiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2007 р. Справа № 53/444-06

вх. № 16285/3-53

Суддя господарського суду Прохоров С.А.

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Зубрич Д.О. дов. № 06/7 від 03.01.207 року відповідача - Литвинова В.В. дов. № 19/16 від 22.01.2007 року

розглянувши справу за позовом ВАТ по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз" м. Харків

до ДП "Завод ім.В.О. Малишева", м. Харків

про стягнення 208511,76 грн.

ВСТАНОВИВ:

Розглядається вимога про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по договору № 244ТК від 30.12.2004 року про надання послуг з транспортування природного газу в сумі 208 511,76 грн. з яких: 179 947,47 грн. основної заборгованості, 7 035,93 грн. 3% річних та 21 528,36 грн. інфляційних витрат. Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що відповідач не належним чином виконує свої зобов’язання по договору, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Представник відповідача 06.02.2007 року надав відзив на позов, в якому визнає суму основного боргу, проти стягнення 3 % річних та інфляційних витрат заперечує та просить зменшити штрафні санкції на 50% та просить суд надати відстрочку виконання рішення суду строком на 6 місяців.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити в повному обсязі, надав до суду заперечення на відзив відповідача та проти надання відстрочки виконання рішення заперечує.

Суд дослідивши надані до матеріалів справи документів, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, встановив наступне.

30.12.2004 року між позивачем та відповідачем був укладений договір з транспортування природного газу для установ та організацій, що фінансуються з бюджету за № 244ТК. Відповідно до умов договору позивач зобов'язався надавати послуги з постачання та транспортування природного газу відповідачу, а відповідач прийняти і оплатити природний газ на умовах данного договору.

Позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору поставив відповідачу природний газ, що підтверджується актами приймання-передачі скріплених підписами та печатками сторін, копії яких додані до матеріалів справи.

Відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання, ухилився від виконання обов'язків, покладених на нього умовами договору, не сплатив у встановлений договором строк, порядку та розмірі вартість наданих послуг в повному обсязі, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем за період з березня по грудень 2005 року в розмірі 179947,47 грн.

Враховуючи, що сума основного боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення заборгованості, а також, враховуючи, що відповідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк, позовні вимоги позивача в сумі 179947,47 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Позивачем до суду заявлені вимоги про стягнення з відповідача 21528,36 грн. інфляційних та 7035,93 грн. 3% річних, та подані обгрунтовані розрахунки заявлених до стягнення сум.

Відповідач проти стягнення 3% річних та інфляційних заперечує з тих підстав, що вважає данні нарахування штрафними санкціями, а тому з винесенням ухвали про порушення справи про банкрутство відповідача від 24.05.2006 року та введенням в дію мораторію, правових підстав для стягнення зазначених сум не вбачає.

Данні доводи відповідача спростовуються наступним:

Згідно ч.14 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), а також інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов"язань і зобов"язань щодо сплати податків і зборів.

Виходячи з вимог ст.625 ЦК України 3% річних та інфляційні нарахування не є неустойкою, це є категорією основного боргу, суми індексу інфляції за своєю природою є компенсацією за понесені збитки спричинені знеціненням грошових коштів, а 3% річних - платою за користування коштами, які не можна відносити до санкцій в розумінні ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги позивача в розмірі 21528,36 грн. інфляційних та 7035,93 грн. 3% річних обґрунтовані, відповідають вимогам діючого законодавства та підлягають задоволенню.

Що стосується клопотання відповідача про надання відстрочки виконання рішення суду, суд вважає його таким, що не підлягає задоволенню через наступне: природний газ, який поставлявся відповідачу, закуповувався позивачем у ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", у зв"язку з несвоєчасними розрахунками споживачами за поставлений газ позивач в свою чергу не має можливості розрахуватись за отриманий газ з постачальником, внаслідок чого до нього застосовуються штрафні санкції, проводиться нарахування інфляційних витрат та 35 річних.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що відповідачем не подано до суду належних доказів в підтвердження неможливості виконання рішення у встановлені законодавством строки, суд вважає, що клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу суд вважає за необхідне покласти на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 44 - 49, 82 - 85, Господарського процесуального кодексу України; ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, р/р 26008301810089 у ХЦО ПІБ "країни, МФО 351458, код 14315629, св.во платника ПДВ 30007189) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз" (61004, м. Харків, вул. Жовтневої революції, 57/59, р/р 260063534 в ВАТ "Перший Інвестиційний банк" м. Києва, МФО 300506, код 03359552) 179947,47 грн. основного боргу, 21528,36 грн. інфляційних, 7035,93 грн. 3% річних, 2085,12 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про відстрочку виконання рішення суду.

Суддя Прохоров С.А.