Court ruling № 51247262, 22.09.2015, Lviv Regional Court of Appeal

Справа № 442/3660/15 Головуючий у 1 інстанції: Хомик А.П.

Провадження № 22-ц/783/5013/15 Доповідач в 2-й інстанції: Штефаніца Ю. Г.

Категорія: 5

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Штефаніци Ю.Г.

суддів: Берези В.І., Бойко С.М.,

за участі судового секретаря: Глинського О.А.,

позивача ОСОБА_2 та перекладача ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 02 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні будинком, вселення в будинок та встановлення земельного сервітуту, -

встановила:

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 02 червня 2015 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні будинком, вселення в будинок та встановлення земельного сервітут.

Дану ухвалу оскаржила ОСОБА_5 В апеляційній скарзі посилається на порушення судом норм процесуального права. Вказує, що оскільки вона являється відповідачем у даній справі позов повинен бути пред'явлений за зареєстрованим місцем її проживання чи перебування, як це передбачено ст.109 ЦПК України. Однак, як стверджує апелянт, позивач не надав жодних доказів того, що він звертався до відповідного органу реєстрації місця її перебування та місця проживання щодо надання про це інформації. Просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у відкритті провадження (а.с. 14).

Заслухавши суддю - доповідача, заперечення на апеляційну скаргу ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу безпідставною.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Статтями 1, 2, 3 ЦПК України передбачено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 107 ЦПК України, усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами.

Правила щодо підсудності цивільних справ, які підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, тобто розмежування компетенції по розгляду і вирішенню підвідомчих суду цивільних справ всередині системи судів цивільної юрисдикції, визначені в Главі 1 Розділу III ЦПК України.

Територіальна підсудність визначається колом цивільних справ у спорах, вирішення яких віднесено до повноваження суду першої інстанції (статті 108 - 114 ЦПК).

Судом та матеріалами справи установлено, що ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_5 з позовом про усунення перешкод у користуванні будинком, вселення та встановлення земельного сервітуту.

Частиною 1 ст.109 ЦПК України передбачено загальне правило підсудності, відповідно до якого позови до фізичних осіб пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування. Разом з тим, ст.114 ЦПК України встановлено випадки виключної підсудності.

Так, згідно ч. 1 ст. 114 ЦПК України позови що виникають з приводу нерухомого майна пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Таким чином правила виключної підсудності, визначені ч.1 ст. 114 ЦПК стосуються позовів щодо будь - яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно ( земельні ділянки, будинки, квартири тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, вимоги позивача стосуються усунення перешкод у здійсненні права власності та вселення ОСОБА_2 в будинок АДРЕСА_1 та встановлення безстрокового безоплатного земельного сервітуту на користування земельною ділянкою, яка належить до вказаного житлового будинку.

Оскільки спірне майно знаходиться на території Дрогобицького району суд правильно з дотриманням вимог ст. 122 ЦПК України відкрив провадження у даній справі.

З урахуванням місцезнаходження майна, у суду були правові підстави при визначенні підсудності у даній справі виходити з положень ч. 1 ст. 114 ЦПК України.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи і, зокрема зі змісту самої апеляційної скарги ОСОБА_5, сама апелянт зазначає свою адресу: АДРЕСА_1, що свідчить про обґрунтованість подання позивачем позовної заяви саме до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області та дотримання судом і положень ч.1 ст. 109 ЦПК України.

Враховуючи, що судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням закону, колегія суддів не вбачає підстав для її зміни чи скасування.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.2 ст.307, п.1 ч.1 312, ст. 313, п.4 ч.1 ст.314, ст.315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 02 червня 2015 рокузалишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий: Штефаніца Ю.Г.

Судді: Береза В.І.

Бойко С.М.