Справа № 456/4003/13-ц
Провадження № 2-н/456/754/2013
УХВАЛА
про залишення заяви про видачу судового наказу без руху
25 липня 2013 року Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Бучківська В. Л. , розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Львівгаз до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ,
в с т а н о в и в :
Заявник звернувся до суду з заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про видачу судового наказу та про стягнення заборгованості за спожитий природний газ в розмірі 830 грн. 57 коп.
Заява не може бути прийнята до розгляду, оскільки не відповідає вимогам ст. 98 ЦПК України.
З матеріалів заяви вбачається, що заявник звернувся до суду із даною заявою 23 липня 2013 року, що підтверджується датою реєстрації позовної заяви в суді.
Так, заявником за подання заяви про видачу судового наказу до суду не сплачено судовий збір, розмір якого, відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 року № 3674- VI, який набрав чинності з 01.11.2011 року для такої категорії спорів справляється в розмірі 50 відсотків ставки, що визначається з оспорюваної суми у разі звернення до суду з позовом у порядку позовного провадження, а саме не менше 114 грн. 70 коп. на номер доходного рахунку 31210206700017, код ЄДРПОУ 37969195, м. Стрий, МФО 825014, п. 4.1.
Разом з заявою про видачу судового наказу представником заявника подано клопотання про відстрочку сплати судових витрат. В обґрунтування клопотання заявник покликається на те, що заборгованість населення перед ПАТ Львівгаз Філія Стрийське управляння по експлуатації газового господарства за спожитий газ станом на 01.05.2013р. становить 4,6 млн. грн., однак не долучає жодних доказів, які б підтверджували вказаний факт.
Документів про те, що заявник звільнений від сплати судового збору з посиланням на конкретну норму закону, який надає таку пільгу до заяви про видачу судового наказу не представлено.
Слід зазначити, що відповідно до п.13 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізовного суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 14 від 23.12.2011 року Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг, однак такі до заяви про видачу судового наказу заявником не долучено.
Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.
Враховуючи наведене, заяву слід залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків заяви.
У разі невиконання заявником у призначений строк вимоги закону, вказаної в ухвалі, заява про видачу судового наказу вважатиметься неподаною та буде повернутою заявнику.
Керуючись ст.ст. 98, 99 ЦПК України,
у х в а л и в :
Заяву Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Львівгаз до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ залишити без руху.
Зобов'язати Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації Львівгаз у п'ятиденний строк з дня отримання ухвали усунути недоліки заяви про видачу судового наказу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_4
The court decision No. 50872221, Stryi City and District Court of Lviv Oblast was adopted on 25.07.2013. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find key data easily.
This decision relates to case No. 456/4003/13-ц. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: