Court ruling № 50725593, 11.09.2015, Chernihiv Regional Court of Appeal

Справа № 736/919/15-ц Провадження № 22-ц/795/1752/2015 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції - Чурупченко М. І. Доповідач - Євстафіїв О. К.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2015 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіЄвстафіїва О.К.,суддів:Литвиненко І.В., Страшного М.М.,при секретарі:Нечасному О.Л.,за участю:відповідача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Корюківського районного суду від 05 серпня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати дане рішення і ухвалити рішення, в якому визначити розмір стягнутої з нього на користь ОСОБА_6 моральної шкоди у сумі 7000 грн. 00 коп.

У липні 2015 р. ОСОБА_6 пред'явив позов до ОСОБА_5, у якому просив стягти з нього 100000 грн. 00 коп. на відшкодування моральної шкоди і 20000 грн. 00 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, а також судові витрати. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 19.09.2014 р. з вини ОСОБА_5, ОСОБА_6 зазнав тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я та визнання останнього інвалідом 1-Б групи. За вчинення цього діяння ОСОБА_5 було засуджено. Розмір витрат позивача на медикаменти, підтверджений чеками, становить 12977 грн. 57 коп. Крім того, ОСОБА_6 поніс витрати на придбання бензину і на оплату послуг таксі для проїзду до м. Чернігова й до аптек. Внаслідок ушкодження здоров'я останній зазнав і зазнає моральної шкоди у вигляді сильного фізичного болю, обмеження у можливості рухатися, а отже і вести повноцінний спосіб життя - він втратив нормальний сон, роботу та здатність займатися домашнім господарством і можливість матеріально забезпечувати сім'ю, зокрема задовольнити потреби доньки у зв'язку з її навчанням та сім'ї у виїзді на відпочинок; інвалідність позивача є наочною і привертає увагу при його появі у громадських місцях; він потребує постійної сторонньої допомоги, лікування та витрачає час на відновлення своїх прав (консультується у юристів та звертається до суду).

Оскаржуваним рішенням позов частково задоволено: з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 стягнуто 5977 грн. 57 коп. на відшкодування матеріальної шкоди і 15000 грн. 00 коп. на відшкодування моральної шкоди, а також 243 грн. 60 коп. на відшкодування судових витрат; з відповідача до бюджету стягнуто 243 грн. 60 коп. судового збору.

Доводи апеляційної скарги зводяться до такого:

- місцевий суд не врахував, що ініціатором поїздки, під час якої сталася дорожньо-транспортна пригода, про яку йдеться, був позивач, та що позивач бачив, у якому стані був відповідач, і мав можливість передбачити можливі наслідки керування останнім автомобілем у нетверезому стані. Тобто поведінка позивача мала наслідком настання вказаної дорожньо-транспортної пригоди,

- судом І інстанції не враховано, що сім'я відповідача перебуває у скрутному матеріальному становищі,

- ОСОБА_6 не надано суду доказів завдання йому ОСОБА_5 моральної шкоди у вигляді пригніченого морального стану,

- доводи позивача про те, що при його появі у громадських місцях на нього все оточення постійно звертає увагу, є неспроможним, т.я. будь-яка особа в оточенні інших осіб незалежно від стану її здоров'я є об'єктом уваги оточення.

У судовому засіданні ОСОБА_5 підтримав апеляційну скаргу; ОСОБА_6 надіслав поштою заяву, у якій просить апеляційну скаргу відхилити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Постановляючи рішення, що оскаржується, суд І інстанції виходив з того, що позивач довів розмір витрат на його лікування у сумі 12977 грн. 57 коп., з яких, як встановлено у ході розгляду справи, відповідачем відшкодовано 7000 грн. 00 коп., що факт завдання відповідачем позивачеві моральної шкоди є доведеним та що з урахуванням ступеня вини відповідача у завданні позивачеві моральної шкоди, обставин, за яких її завдано, а також з урахуванням тривалості фізичних і моральних страждань позивача та спричинених для нього негативних наслідків розмір відшкодування позивачеві моральної шкоди належить визначити у сумі 15000 грн. 00 коп.

Апеляційний суд не знаходить підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Так, по справі встановлено наступне.

Близько 21 год. 15 хв. 19.09.2014 р. ОСОБА_5, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючи належним йому автомобілем «Рено-Трафік», державний реєстраційний № НОМЕР_1, рухаючись по вул. Вокзальна у м. Корюківка, порушуючи пункти 12.1, 12.4 Правил дорожнього руху України, не впорався з керуванням та на перехресті вулиць Вокзальна й Колгоспна з'їхав у кювет та зіткнувся з деревом. Внаслідок цієї пригоди пасажир автомобіля ОСОБА_6 отримав середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому обох вертлюжних западин зі зміщенням з порушенням тазового кільця, що спричинили тривалий розлад здоров'я. Ці обставини встановлено вироком Корюківського районного суду від 16.02.2015 р., який набрав законної сили, у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_5 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України (копія даного вироку на а.с. 17-18).

Те, що розмір документально підтверджених ОСОБА_6 витрат на його лікування становить 12977 грн. 57 коп., з яких відповідачем відшкодовано 7000 грн. 00 коп., учасниками судового розгляду не оспорюється.

Позивач потребує постійного стороннього догляду; 08.01.2015 р. останньому встановлено першу - Б групу інвалідності на строк до 01.02.2016 р. Ці обставини підтверджено копією довідки МСЕК відповідного змісту (а.с. 15-16).

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, про яку йдеться, ОСОБА_6 завдано моральної шкоди у вигляді сильного фізичного болю, обмеження у можливості рухатися й вести повноцінний спосіб життя та необхідності докладання значних зусиль для його відновлення.

ОСОБА_5 проживає разом з дружиною ОСОБА_7 та донькою ОСОБА_8, 1991 р.н.; його середньомісячний заробіток за лютий - липень 2015 р. до видачі на руки становить 1946 грн. 46 коп., що підтверджено відповідними довідками (а.с. 48, 49); за вищевказаним вироком суду з ОСОБА_5 на користь держави стягнуто судові витрати у сумі 835 грн. 38 коп. і 5753 грн. 21 коп. на користь Корюківської центральної районної лікарні на відшкодування витрат на лікування ОСОБА_6

З встановленого апеляційний суд робить наступні висновки.

Апеляційна скарга не містить доводів щодо незаконності оскаржуваного рішення в частині стягнення з відповідача на користь позивача відшкодування матеріальної шкоди. Тож в силу ч. 1 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд виходить з того, що в цій частині рішення ОСОБА_5 не оскаржується.

Розмір відшкодування позивачеві моральної шкоди місцевим судом визначено вірно: з урахуванням встановлених по справі характеру й способу її завдання та тривалості перетерплювання останнім цієї шкоди.

Доводи апеляційної скарги судом відкидаються, виходячи з такого.

Посилання ОСОБА_5 на те, що судом І інстанції неповністю враховано обставини завдання ОСОБА_6 моральної шкоди, суперечить змістові мотивувальної частини оскаржуваного рішення.

Твердження апелянта про те, що ОСОБА_6 не надано суду доказів завдання йому ОСОБА_5 моральної шкоди у вигляді пригніченого морального стану та надмірною увагою до нього при появі у громадських місцях, є голослівним.

Судом І інстанції на законних підставах не враховано матеріальний стан сім'ї відповідача, оскільки частиною 4 ст. 1193 ЦК України накладено заборону на зменшення розміру відшкодування шкоди, завданої фізичною особою вчиненням злочину, з мотивів перебування заподіювача шкоди у скрутному матеріальному становищі.

Отож підстав для задоволення апеляційної скарги не встановлено.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, а рішення Корюківського районного суду від 05 серпня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але вона може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: