№ 50529263, 12.08.2010, Vinnytsia District Administrative Court

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2010 р. Справа № 2-а-2705/10/0270

м. Вінниця

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Загороднюка Андрія Григоровича,

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи:

за позовом: прокурора Ленінського району м. Вінниці в інтересах держави - Міністерства транспорту та зв'язку України, яке представляє Головна державна інспекція на автомобільному транспорті в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області

до: ОСОБА_1

про: стягнення штрафу у сумі 510,0 гривень, -

ВСТАНОВИВ :

прокурор Ленінського району м. Вінниці звернувся до суду в інтересах держави та урядового органу державного управління, що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується - головної державної інспекції на автомобільному транспорті, в особі його структурного підрозділу - територіального управління головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області до ОСОБА_2 про стягнення штрафу у сумі 510,0 гривень.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державними інспекторами територіального управління головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області 25.12.2009 року встановлено порушення відповідачем вимоги ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", зокрема: експлуатація легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без ліцензійної картки. За фактами вчиненого порушення складено акт №143332 від 25.12.2009 року (а.с. 7), на підставі якого, керуючись ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", винесено постанову №088383 від 11.01.2010 року про застосування фінансових санкцій (а.с. 5) до ОСОБА_2 в сумі 510,0 гривень.

В зв'язку з тим, що в добровільному порядку відповідач суму боргу не сплатив, прокурор Ленінського району м. Вінниці звернувся до суду в інтересах територіального управління головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області з позовом про стягнення фінансових санкцій.

Згідно ст.121 Конституції України та ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" на прокуратуру покладено функції представництва інтересів держави в суді. Відповідно до ч. 5 ст. 36-1 згаданого Закону прокурор самостійно визначає підстави для представництва в судах, форму його здійснення та може здійснювати представництво на будь-якій стадії судочинства.

Частиною 2 ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що підставою для представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (діяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Представник прокурора та позивача у судове засідання не з'явивилися. Причини не прибуття прокурора та позивача суду не відомі.

Відповідач письмових заперечень на позовну заяву з нормативно-документальним обґрунтуванням суду не надав, в судове засідання жодного разу не зявився, повноважного представника не направив, про час, дату та місце судових засідань неодноразово повідомлявся завчасно та належним чином. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) - адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Судом прийнято всі міри для належного повідомлення відповідача про час, день і місце розгляду справи.

Частиною 6 ст. 128 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи те, що немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але не прибули прокурор, позивач і відповідач, хоча і вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, та відсутності потреби заслуховувати свідка чи експерта, суд вирішив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, приходить до висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт".

Частинами 1, 3 ст. 5 цього Закону визначено, що основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Державне регулювання та контроль у сфері автомобільного транспорту реалізується шляхом проведення центральними та місцевими органами виконавчої влади, державними органами управління автомобільним транспортом, органами місцевого самоврядування економічної, тарифної, науково-технічної та соціальної політики, ліцензування, стандартизації та сертифікації на автомобільному транспорті, задоволення потреб автомобільного транспорту в паливно-енергетичних і матеріально-технічних ресурсах і транспортних засобах.

За правилами встановленими ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення, зокрема для водіїв таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, дорожній лист, інші документи, передбачені законодавством України.

Судом встановлено, що державними інспекторами територіального управління головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області, на підставі завдання на перевірку №110496 від 21.12.2009 року (а.с. 9) та керуючись Порядком здійснення контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, проведено перевірку 25.12.2009 року додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом марки Hyundai Accent, державний номерний знак НОМЕР_1, керування яким здійснено відповідачем, під час якої встановили, що ОСОБА_2 експлуатував легковий автомобіль, облаштований як таксі з порушенням вимог ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: без ліцензійної картки.

Працівниками позивача складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №143332 від 25.12.2009 року (а.с. 7).

Згідно зі ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", за порушення законодавства про автомобільний транспорт до суб'єкта порушення застосовуються фінансові санкції.

На підставі вказаного акту перевірки, 11.01.2010 року начальником територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області винесено постанову №088383 (а.с. 5) про застосування до відповідача фінансової санкції в сумі 510,0 гривень.

Відповідно до ч.1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки до порушника застосовується штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510,0 гривень).

Пунктом 28 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006р. №1567 передбачено, що фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше, ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

Суду доказів сплати вказаних вище фінансових санкцій та оскарження вищезгаданої постанови не надано, тому суд вважає її чинною та обов'язковою до виконання.

В матеріалах справи міститься пояснення ОСОБА_2 від 20.04.2010 року (а.с. 22), згідно якого відповідач визнав факт порушення ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт".

У відповідності зі ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за свої внутрішнім переконання, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

На підставі викладеного та з урахуванням того, що на день розгляду справи відповідач штраф, який підтверджується матеріалами справи не сплатив, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Що стосується розподілу судових витрат, то згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

адміністративний позов прокурора Ленінського району м. Вінниці в інтересах держави та урядового органу Державного управління, що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується - Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі його структурного підрозділу - територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області до ОСОБА_2 про стягнення штрафу у сумі 510,0 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 в державний бюджет (р/р 31111106700002, код 34701167, держбюджет м. Вінниці, 21081100, ГУДКУ у Вінницькій області м. Вінниця, МФО 802015) 510,0 грн. (п'ятсот десять гривень 00 копійок) фінансових санкцій.

Відповідно до ст. 186 КАС України. апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 13.08.10

Суддя Загороднюк Андрій Григорович

12.08.2010