Court ruling № 50528331, 11.09.2015, Supreme Court (until 15.12.2027 - Supreme Court of Ukraine)

У Х В А Л А

11 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаГриціва М.І.,суддів:Маринченка В.Л., Прокопенка О.Б.,розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 13 травня 2015 року у справі за його позовом до голови Шевченківського районного суду міста Києва - Савицького Олега Антоновича про визнання рішень та бездіяльності протиправними,

встановила:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 13 травня 2015 року на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року.

Не погодившись з ухвалою Вищого адміністративного суду України, ОСОБА_4 подав заяву про її перегляд Верховним Судом України з передбаченої пунктом 2 частини першої статті 237 КАС підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах одних і тих самих норм процесуального права, що, на думку заявника, підтверджується рішенням суду касаційної інстанції від 1 липня 2015 року (справа № К/9991/17219/11).

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.

Підстави для подання заяви про перегляд судових рішень, вимоги до неї та порядок її подання встановлені статтями 237, 239-2391 КАС.

За правилами пункту 2 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів.

Зі змісту заяви, тексту оскарженого рішення та доданих до заяви інших судових рішень висновується, що касаційний суд не інтерпретував норм процесуального закону, а відповідно до їх положень в кожному конкретно індивідуальному випадку з'ясовував обґрунтованість доводів касаційних скарг і необхідність відкриття касаційного провадження. Зокрема, в ситуації з оскарженим рішенням доводи касаційної скарги заявника цей суд визнав необґрунтованими і недостатніми для перевірки матеріалів справи, а у правовій ситуації, на яку робиться посилання, - навпаки достатніми для відкриття касаційного провадження.

У заяві акцентується увага не на неоднаковому тлумаченні і застосуванні одних і тих самих норм процесуального права, а більше на необґрунтованості оскарженого рішення та його невідповідності принципам адміністративного судочинства. У ній фактично міститься прохання перевірити законність цього рішення, за наслідками перегляду скасувати його та направити справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Зазначені обставини в розумінні положень пункту 2 частини першої статті 237, пункту 3 частини другої статті 239 КАС дають підстави вважати заяву необґрунтованою і такою, що унеможливлює допуск справи до провадження Верховного Суду України.

З огляду на викладене, керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах України Верховного Суду України,

ухвалила:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом ОСОБА_4 до Голови Шевченківського районного суду міста Києва - Савицького Олега Антоновича про визнання рішень та бездіяльності протиправними за заявою ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 13 травня 2015 року.

Суддя-доповідач М.І. Гриців

Судді: В.Л. Маринченко

О.Б. Прокопенко