Decision № 505268, 15.01.2007, Commercial Court of the Autonomous Republic of Crimea

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 418

РІШЕННЯ

Іменем України

15.01.2007

Справа №2-28/777-2007

За позовом Виробничого підприємства водопровідно – каналізаційного господарства Південного берега Криму, м. Ялта,

до відповідача – Житлово – будівельного кооперативу № 38, м. Ялта,

про стягнення 2 571,12 грн.

Суддя С. М. Альошина

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – Вербицька Т.А. – юрисконсульт юридичного відділу, довіреність № 3/ю від 03.01.2007 р. ( к/копія довіреності у матеріалах справи).

Від відповідача – не з’явився

Суть спору:

Виробниче підприємство водопровідно – каналізаційного господарства Південного берега Криму, м. Ялта, звернулось до господарського суду АР Крим із позовом до Житлово – будівельного кооперативу № 38, м. Ялта, про стягнення заборгованості в сумі 2 571,12 грн., у тому числі 2 529, 88 грн. основного боргу по договору № 614 від 30.03.2001 р., 34,87 грн. індексу інфляції та 3 % річних у розмірі 6,37 грн.

Представник позивача, у судовому засіданні, надав суду уточнення позовних вимог № 408/ю від 15.01.2007 р., в якому позивач просив, у зв’язку зі сплатою відповідачем основного боргу в розмірі 2 529,88 грн., стягнути з відповідача 41,24 грн. заборгованості, у тому числі: 34,87 грн. індексу інфляції та 3 % річних у розмірі 6,37 грн.

Крім того, представник позивача у засіданні суду надав суду письмове пояснення, в якому вказав, що сплата відповідачем суми основного боргу підтверджується банківською випискою від 25.12.2006 р. (у суму 4 440,88 грн., вказану у цій виписці увійшла оплата основного боргу за стягуваний період у розмірі 2 529,88 грн. та оплата за грудень 2006 р.).

Також, представник Виробничого підприємства водопровідно – каналізаційного господарства Південного берега Криму, м. Ялта, додав до вищевказаного пояснення акт звірки взаємних розрахунків від 15.01.2007 р., підписаний позивачем та вказав, що в частині стягнення основного боргу в сумі 2 529,88 грн. просить провадження у справі припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Відповідач явку свого представника у засідання суду не забезпечив, вимоги ухвали господарського суду від 05.12.2006 р. не виконав, письмового відзиву на позовну заяву, з документальним та правовим обґрунтуванням своїх заперечень, суду не надав, хоча про час та місце розгляду справи у судовому засіданні кожен раз повідомлявся належним чином – рекомендованою кореспонденцією, про причини неявки суд не повідомив. Однак, на день розгляду справи суму основного боргу у розмірі 2 529,88 грн. погасив.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В :

30.03.2001 р. між Виробничим підприємством водопровідно – каналізаційного господарства Південного берега Криму, м. Ялта, та Житлово – будівельним кооперативом № 38, м. Ялта, був укладений договір № 614 на відпуск води з комунального водопроводу та прийом стоків у комунальну каналізацію ( арк. спр. 8).

Відповідно до ч. 1 цього договору, водоканал зобов’язувався забезпечити абонента (відповідача) питною водою до місця приєднання останнього до місцевого водопроводу при наявності води у джерелах в обсязі встановленого ліміту та надати послуги по водовідведенню, а абонент (відповідач) зобов’язувався оплачувати отримані послуги.

Виробничим підприємством водопровідно – каналізаційного господарства Південного берега Криму, м. Ялта, було дотримано вимог вищевказаного договору.

За даними позивача, відповідачу щомісяця пред’являлись рахунки на оплату. У рахунках вказуються: обсяг зроблених послуг, тарифи й загальна сума, що підлягає оплаті.

Пунктом 8 даного договору передбачено, що абонент зобов’язувався отримувати рахунки за витрачену воду та послуги по каналізації в абонентському відділі Водоканалу 22 числа кожного місяця та оплачувати їх протягом 5 банківських днів з дня отримання. У разі несплати рахунку протягом 5 днів за кожен день прострочення нараховується пеня у розмірі 0,2 % від суми боргу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.

Однак, всупереч вимогам п. 8 вищевказаного договору відповідач порушував строки сплати, у зв’язку з чим, за даними позивача, за Житлово – будівельним кооперативом № 38, м. Ялта, по виставлених рахунках за період з 01.07.2006 р. по 01.10.2006 р., утворилась заборгованість у сумі 2 529,88 грн.

Проте, як було вказано вище, відповідач сплатив суму основного боргу у розмірі 2 529,88 грн., що підтверджено банківською випискою від 25.12.2006 р.

Оскільки відповідач сплатив суму основного боргу після порушення провадження у справі, тобто після 05.12.2006 р., суд вважає, що провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Статтею 625 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми боргу.

Згідно розрахунків позивача, з 01.08.2006 р. по 01.10.2006 р. сума інфляції склала 34,87 грн., а 3 % річних за той самий період, від простроченої суми складає 6,37 грн., які і підлягають стягненню з відповідача.

За таких обставин позов підлягає задоволенню частково.

В частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 2 529,88 грн. провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

За згодою представника позивача, згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене у відповідності до ст. 84 ГПК України і підписане 31.01.2007 року.

Керуючись ст. ст. 49, 75, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1). Позов задовольнити частково.

2). Стягнути з Житлово – будівельного кооперативу № 38 (98600, м. Ялта, вул. Крупської, 22, р/р 2600731237001 в УСБ м. Ялта, МФО 324270, ЗКПО 23191741) на користь Виробничого підприємства водопровідно – каналізаційного господарства Південного берега Криму (98612, м. Ялта, вул. Кривошти, 27, р/р 26003300081001 у ЯФ АБ «Південний», МФО 384522, ЗКПО 03348005) 41,24 грн. заборгованості, у тому числі 34,87 грн. індексу інфляції та 3% річних у розмірі 6,37 грн., а також 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3). В іншій частині провадження у справі припинити.

Видати наказ після набрання рішенням господарського суду АР Крим законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Альошина С.М.