Court ruling № 505241, 25.01.2007, Commercial Court of the Autonomous Republic of Crimea

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 314

УХВАЛА

25.01.2007

Справа №2-2/163-2007

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Делішес” (95015,м.Сімферополь, вул..Севастопольська, 31)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Сенат” (95048, м.Сімферополь, вул. Героїв Сталінграду, 1)

Про визнання добросовісним набувачем.

Суддя Толпиго В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача : Качур – ю/к, доручення у справі.

Від відповідача : не з’явився.

Суть спору:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю „Делішес” звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Сенат” про визнання добросовісним набувачем.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 03.11.2004р. між сторонами був укладений, нотаріально посвідчений та зареєстрований у Державному реєстрі правочинів попередній договір, відповідно до якого відповідач зобов’язався до 02.12.2004р. укласти з позивачем договір купівлі – продажу та продати за цім договором позивачу нерухоме майно – цілісний майновий комплекс Універсаму №34, що розташований за адресою: м.Сімферополь, вул. Героїв Сталінграду, 3-А, за ціною 1 140 000грн. На виконання п.6 вказаного договору позивач 03.11.2004р. платіжним дорученням №1 перерахувало на розрахунковий рахунок відповідача 1 140 000грн. 10.11.2004р. між сторонами було укладено, нотаріально посвідчено та зареєстровано у Державному реєстрі правочинів договір купівлі – продажу №4703, відповідно до якого відповідач продав, а позивач купив цілісний майновий комплекс Універсаму №34, що розташований за адресою: м.Сімферополь, вул. Героїв Сталінграду, 3-А, за ціною 1 140 000грн, що була повністю сплачена покупцем продавцю. Договір було підписано в особі директорів зазначених підприємств. 11.11.2004р. між сторонами на виконання договору був укладений акт прийому - передачі цілісного майнового комплексу Універсаму №34, після чого ТОВ „Делішес” як законний набувач приступив до реалізації прав власника щодо володіння, користування та розпорядження набутим майном. Однак, через півроку після переходу права власності на будівлю, відповідач почав вчиняти дії, спрямовані на порушення права власності позивача на цілісний майновий комплекс Універсаму №34. Голова Зборів учасників ТОВ „Сенат” Степанова Е.В. вирішила, що ТОВ „Делішес” неправомірно набуто право власності на будівлю в зв’язку з тим, що вона не давала своєї згоди на укладення такої угоди, як це передбачено статутом ТОВ „Сенат”, а директор відповідача, що підписувала угоду – не мала таких повноважень. Таким чином, оскільки позивач не знав та не міг знати про такі обмеження, то обмеження повноважень директора ТОВ „Сенат” у відносинах з ТОВ „Делішес” щодо укладення договору, за думкою позивача, не мають юридичної сили.

Відповідач у судове засідання повторно не з’явився, ухвали ГС АРК від 01.12.2006р., 09.01.2007р №2-2/163-2007 не виконав, про день слухання спору був повідомлений належним чином: рекомендованою кореспонденцією. Справа розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

03.11.2004р. між сторонами був укладений, нотаріально посвідчений та зареєстрований у Державному реєстрі правочинів попередній договір, відповідно до якого відповідач зобов’язався до 02.12.2004р. укласти з позивачем договір купівлі – продажу та продати за цім договором позивачу нерухоме майно – цілісний майновий комплекс Універсаму №34, що розташований за адресою: м.Сімферополь, вул. Героїв Сталінграду, 3-А, за ціною 1 140 000грн.

10.11.2004р. між сторонами було укладено, нотаріально посвідчено та зареєстровано у Державному реєстрі правочинів договір купівлі – продажу №4703, відповідно до якого відповідач продав, а позивач купив цілісний майновий комплекс Універсам №34, що розташований за адресою: м.Сімферополь, вул. Героїв Сталінграду, 3-А, за ціною 1 140 000грн.

Відповідно до ч.3. ст. 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

В ході розгляду даної справи відповідач не представив доказів того, що третя особа – позивач у даній справі, покупець за попереднім договором від 03.11.2004р., за договором купівлі-продажу від 10.11.2004р., знав або за всіма обставинами не міг не знати про наявність у директора ТОВ „Сенат” – Белік Н.В. обмежень на укладення вищенаведених договорів. Ця обставина не була доведена і при розгляді позову Степанової Е.В., Степанова І.Г. до ТОВ „Сенат”, ТОВ „Делішес”, Белік О.Ф., Белік Н.В. у справі 2-326/06, розглянутому Залізничним районним судом м. Сімферополя.

Законодавець в ст. 388 ЦК України передбачив вичерпний перелік випадків при яких власник майна може витребувати його у добросовісного набувача, тим самим захистивши право власності як власника, так і добросовісного набувача. І таких випадків всього три:- якщо воно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння, було викрадено у власника або особи, якій він передав майно у володіння, вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не по їх волі, іншим шляхом.

Жодний з цих випадків відповідачем не підтверджений документально.

Однак, провадження у даній справі підлягає припиненню по п.1. ст. 80 ГПК України, оскільки підвідомчість справ Господарським судам визначена в ст.. 12 ГПК України.

Факт визнання добросовісності придбання майна (добросовісності набувача) не може бути самостійним предметом позову в Господарському суді, добросовісність придбання є засобом доведення у разі пред'явлення до добросовісного набувача позову про витребування майна.

При вказаних обставинах, керуючись ст. 49, 75, п.1ст. 80, ст. 86 ГПК України

У Х В А Л И В :

1. Провадження у справі припинити.

2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Делішес” (95015, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 31, код ЄДРПОУ 32624767, р/р 26002025801 в АБ СФ, «АвтоЗАЗбанк», м. Сімферополь, МФО 384737) з державного бюджету України (р/р 31118095600002; у банку одержувача: Управління Держказначейства в АР Крим; МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополь, ЄДРПОУ 22301854 або із іншого розрахункового рахунку) держмито в сумі 85 грн.

3. На повернення держмита видати наказ.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Толпиго В.І.