№ 50423658, 19.05.2011, Ternopil District Administrative Court

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/1970/1096/11

"19" травня 2011 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Данилевич Н.А.

при секретарі Хоростківського О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому до приватного малого підприємства «ЮНАР»про стягнення заборгованості, суд -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Хмельницькому, надалі позивач, звернулася до суду з адміністративним позовом до приватного малого підприємства «ЮНАР», надалі відповідач, про стягнення заборгованості.

Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що за відповідачем рахується податковий борг по податку на додану вартість в сумі 1699,13 грн., яка виникла відповідно до податкового повідомлення-рішення від 01.11.2010 року № 0008461502/0/7424.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, подавши письмову заяву через канцелярію суду про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі..

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час, місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом направлення судової повістки за адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, причини неявки суду не повідомив, клопотань про розгляд справ за його відсутності не надходило. Суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача на підставі наявних доказів відповідно до ч.4 ст.128 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, суд вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Судом встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами на загальну на суму 1699,13 грн. по податку на додану вартість.

Заявлена до стягнення сума заборгованості підтверджується довідкою про заборгованість (а.с.7),

розрахунком позовних вимог (а.с.8), корінцем податкового повідомлення –рішення №0008461502/0/7424 від 01.11.2010 року (а.с.9), корінцем першої податкової вимоги №1/900 від 27.11.2010 року (а.с.12)

Статтею 67 Конституції України кожну особу зобов'язано сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»№509-ХІІ від 04.12.1990р., із наступними змінами та доповненнями, передбачено, що органи державної податкової служби здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів ( обов'язкових платежів).

Дана заборгованість виникла на момент дії норм спеціального закону з питань оподаткування, яким є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (далі - Закон №2181).

Згідно з п. 1.3 ст. 1 Закону №2181 податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону №2181 податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, розрахунку, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації, розрахунку.

Згідно з п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону №2181 податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення. Податкове повідомлення надсилається платнику податків в порядку, передбаченому Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженому наказом ДПА України №253 від 21.06.2001р.

Несплачене у встановлений строк податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному порядку, визнається згідно п. 1.3. ст. 1 Закону 2181-ІІІ «Про порядок погашення податкових зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(надалі Закону 2181-ІІІ) сумою податкового боргу і до нього застосовуються заходи з погашення податкового боргу, визначені даним законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», який був чинним на момент виникнення правовідносин, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(ч. 3 ст. 9 вищеназваного Закону).

Згідно з п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону №2181 узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у визначені законом строки визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до вимог пункту 95.1 Податкового Кодексу (далі - Кодекс) орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до вимого частини 1 пункту 95.3 Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно п. 95.4 Кодексу орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Відповідно до положень статті 20 Кодексу органи державної податкової служби України мають право звертатися до суду щодо стягнення з платника податків податкового боргу.

В судовому засіданні доведено, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував узгодженні суми податкових зобов’язань та суми податкового боргу, що призвело до виникнення податкового боргу перед бюджетами та державними цільовими фондами на загальну на суму 1699,13 грн.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах законодавства, а отже підлягають до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2,6,7,72,86,122,160-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного малого підприємства «ЮНАР»(ідент.код. 32929294 вул. Грушевського буд. 145 м. Збараж, Тернопільська область) 1699,13 грн. (одну тисячу шістсот дев’яносто дев’ять грн. 13 коп.) заборгованості за платежем: податок на додану вартість за рахунок коштів платника податків з рахунків у банках, обслуговуючих платника, та за рахунок готівки, що належить платнику податків, для погашення податкового боргу.

Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст..254 КАС України і може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.

Головуючий суддя Данилевич Н.А.