Справа № 2а/1570/1479/2011
УХВАЛА
12 березня 2011 року
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Білостоцький О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про повернення державного мита у сумі 1700 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до старшого лейтенанту міліції Хмельницького ВМ Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_2 про скасування постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 23.12.2010 року, анулювання технічного паспорту на обєкт нерухомості за адресою: м. Одеса, вул. Північна, 94, стягнення з ОСОБА_2 матеріальних збитків у сумі 190 000 грн.
Згідно п.1. ст. 89 КАС України особа, яка звертається до адміністративного суду із позовною заявою, апеляційною чи касаційною скаргою, заявою про перегляд судових рішень Верховним Судом України, заявою про перегляд справи за нововиявленими обставинами, повинна сплатити судовий збір.
Судом встановлено, що позивач сплатив за подання адміністративного позову державне мито у сумі 1700,00 грн., що підтверджується квитанцією № 10ХВ41330 від 15.02.2011 року.
16 лютого 2011 року судом було відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі, у звязку з тим, що даний позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Матеріали позовної заяви з доданими до них документами були повернути позивачу.
09.03.2011 року через канцелярію суду від ОСОБА_1 надійшла заява про повернення сплаченого нею державного мита у сумі 1700,00 грн., у звязку з відмовою у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до старшого лейтенанту міліції Хмельницького ВМ Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_2 про скасування постанови, анулювання технічного паспорту, стягнення матеріальних збитків.
Відповідно до ст.1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»від 21 січня 1993 року № 7-93 платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.
Згідно ст. 8 Декрету сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках: 1) внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством; 2) повернення заяви (скарги) або відмови в її прийнятті, а також відмови державних нотаріальних контор або виконавчих комітетів міських, селищних і сільських Рад народних депутатів у вчиненні нотаріальних дій; 3) припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду, якщо справа не підлягає розглядові в суді чи в господарському суді, а також коли позивачем не додержано встановленого для даної категорії справ порядку досудового врегулювання спору або коли позов подано недієздатною особою; 4) скасування в установленому порядку рішення суду; 5) неприйняття Кабінетом Міністрів України у встановлені строки рішення про створення (реєстрацію) промислово-фінансової групи або зняття проекту створення промислово-фінансової групи з розгляду уповноваженою особою ініціаторів створення цієї промислово-фінансової групи; 6) в інших випадках, передбачених законодавством України.
Відповідно до ч. 3 ст. 89 КАС України судовий збір повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, ухвалою суду в разі повернення позовної заяви, заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України, заяви за нововиявленими обставинами або скарги, відмови у відкритті провадження у справі, а також у разі залишення позовної заяви, заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України, заяви за нововиявленими обставинами або скарги без розгляду (крім випадку, якщо такі заяви залишено без розгляду внаслідок повторного неприбуття позивача або за його клопотанням).
Згідно з п. 17 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої Наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 № 15 повернення державного мита проводиться на підставі заяви платника, поданої ним протягом року з дня зарахування державного мита до бюджету, до відповідного органу, що справляє мито. На підставі заяви платника відповідний орган подає до фінансового відділу району чи міста, до бюджету якого надійшло державне мито і де знаходиться другий примірник документа про його сплату, разом з заявою платника свій висновок (ухвалу суду, господарського суду, в інших випадках - довідку установи, яка справляла мито, - нотаріальної контори, тощо) про обставини, що є підставою для повного або часткового повернення державного мита, а також оригінали документів, що підтверджують сплату державного мита, якщо воно підлягає поверненню в повному розмірі, із зазначенням номера квитанції, суми державного мита та дати його сплати.
Згідно з п. 16 Інструкції державне мито повертається фінансовим органом того району чи міста, до бюджету якого воно надійшло.
Відповідно до квитанції № 10ХВ41330 від 15.02.2011 року, державне мито було перераховано позивачем до ГУДКУ в Одеській області (код ЄДРПОУ 23213460) на р/р 31115095700007, код платежу 22090200, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011 за подання адміністративного позову у сумі 1700,00 грн.
Беручи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне повернути ОСОБА_1 державне мито, сплачене відповідно до квитанції №10ХВ41330 від 15.02.2011 року у сумі 1700,00 грн. в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 1, 3, 4, 7-14, 17, 89, 160, 165 КАС України, суддя, -
У Х В А Л И В :
Заяву ОСОБА_1 про повернення державного мита у сумі 1700,00 грн. задовольнити.
Повернути ОСОБА_1 державне мито, сплачене відповідно до квитанції № 10ХВ41330 від 15.02.2011 року у сумі 1700,00 грн. у повному обсязі.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Білостоцький О.В.
1700,00 грн.
The court decision No. 50313632, Odesa District Administrative Court was adopted on 12.03.2011. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find useful information quickly.
This decision relates to case No. 2а/1570/1479/2011. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: