03.09.2015
Справа №642/5807/15-ц Провадження №2-с/642/98/15
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 вересня 2015 року суддя Ленінського районного суду м. Харкова Пашнєв В.Г. за участю секретаря Балан Т.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 30.07.2015 року за заявою КП «Жилкомсервіс» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1, заборгованості з утримання будинків і споруд та прибудинкової території , -
В С Т А Н О В И В:
30 липня 2015 року за заявою представника КП «Жилкомсервіс» було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Жилкомсервіс» заборгованості з утримання будинків і споруд та прибудинкової території в сумі 1014, 90 грн., а також судові витрати у сумі 121, 80 грн.
Судовий наказ не набрав чинності.
ОСОБА_1. звернулась до суду із заявою в якій просить скасувати зазначений судовий наказ, оскільки вона з чоловіком не проживає, ніде не працює, оскільки знаходиться по догляду за хворою дитиною-інвалідом. Отримує пенсію на дитину-інваліда у розмірі 1307,30 грн.. Не згодна з нарахування вартості послуг утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, оскільки в квитанції зазначено нарахування з ТО диспетчеризації, та ТО зливної каналізації, але такі послуги КП «Жилкомсервіс» не надаються. Окрім того, вона зазначає, що на рахунок КП «Жилкомсервіс» 26.08.2015р. сплачено суму у розмірі 1200,00 грн.
Заявник ОСОБА_1 та представник КП «Жилкомсервіс» до судового засідання не зявились, про час та день розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Відповідно до ч. 6 ст. 105-1 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути заяву за їх відсутності, оскільки неявка останніх не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до ч. 8 ст. 105-1 ЦПК України за результатами розгляду заяви про скасування судового наказу суд має право: залишити заяву про скасування судового наказу без задоволення; скасувати судовий наказ та розяснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному проваджені з додержанням правил щодо предявлення позову; змінити судовий наказ.
В своїй заяві ОСОБА_1 зазначає, що КП «Жилкомсервіс» в заяві про видачу судового наказу просить стягнути заборгованість за надані послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, а саме: нарахування з ТО диспетчеризації, та ТО зливної каналізації не надаються. Окрім того, боржник на рахунок КП «Жилкомсервіс» 26.08.2015р. сплатив суму у розмірі 1200,00 грн.
Оскільки із заяви про скасування судового наказу вбачається спір між заявником та боржником щодо нарахування суми до сплати, судовий наказ підлягає скасуванню.
Суд, перевіривши матеріали цивільної справи, заяви про скасування судового наказу та, відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 105-1 ЦПК України, вважає за необхідне скасувати судовий наказ, оскільки із матеріалів справи вбачається спір про право.
Керуючись ст.105-1 ЦПК України,суд, -
У Х В А Л И В:
Судовий наказ від 30 липня 2015 року, виданий Ленінським районним судом м. Харкова за заявою Комунального підприємства «Жилкомсервіс» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 на користь підприємства заборгованості з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій в розмірі 1014 грн. 90 коп. та судові витрати в розмірі 121 грн. 80 коп. скасувати.
Розяснити Комунальному підприємству «Жилкомсервіс» його право на звернення з тією самою вимогою до суду у позовному порядку.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.Г.Пашнєв
The court decision No. 49915331, Kholodnohirskyi District Court of Kharkiv City (until 25.04.2025 - Leninskyi District Court of Kharkiv City) was adopted on 03.09.2015. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful information about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find useful information conveniently.
This decision relates to case No. 642/5807/15-ц. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: