Decision № 4989704, 06.10.2009, Commercial Court of Zhytomyr Oblast

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "06" жовтня 2009 р.

Справа № 17/1036

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді Шніт А.В.

при секретарі Шеремет В.А.

за участю представників сторін

від позивача не з'явився

від відповідача не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблі ЛІВС" (м.Сміла Черкаська область)

до Приватного підприємства "Свєтолюкс" (м. Житомир)

про стягнення 40433,28 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача на його користь 40433,28грн., з яких: 30000,00грн. заборгованості за поставлений товар, 9405,06грн. інфляційних нарахувань, 1028,22грн. пені.

В судовому засіданні 25.08.2009р. представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому визнав борг в сумі 30000,00грн., решту позовних вимог не визнає та вважає їх необгрунтованими.

05.10.2009р. на адресу суду від позивача надійшла заява (вх. №9049) від 05.10.2009р. про зміну позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 29000,00грн. заборгованості за поставлений товар та надійшло клопотання, в якому він просить суд розглянути справу без участі його представника.

Представники сторін в судове засідання 06.10.2009р. не з'явились.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Меблі ЛІВС" (позивач у справі) передало Приватному підприємству "Свєтолюкс" (відповідач у справі) товар (меблі) на загальну суму 58572,00грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000416 від 25.04.2008р. (а.с. 11), оригінал якої був оглянутий в судовому засіданні 30.07.2009р.

Отже, між сторонами виникли правовідносини купівлі - продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності з ч.1, п.1 ч.2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У даному випадку сторонами інший строк оплати товару не визначений.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач прийняв товар, а, отже, у нього виникло зобов'язання його оплатити.

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого, станом на день розгляду справи, утворилась заборгованість перед позивачем за отриманий товар в сумі 29000,00грн.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Відповідач визнав заборгованість (відзив на позовну заяву (а.с. 36).

Суд задовольняє заяву позивача про зміну позовних вимог (а.с. 57).

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню на суму 29000,00рн. заборгованості за отриманий товар.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно обґрунтовано заявлених позовних вимог.

На підставі ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 692 ЦК України, керуючись ст.ст.49, 82,84,85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Свєтолюкс", 10003, м. Житомир, вул. Щорса, 63, ідентифікаційний код 30355782 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблі ЛІВС", 20700, Черкаська область, м.Сміла, вул. Шишкіна, 3, ідентифікаційний код 25210075 - 29000,00рн. заборгованості, 290,00грн. витрат по сплаті державного мита, 223,78грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя

Шніт А.В.

1 - в справу; 2,3-сторонам.