Decision № 4989358, 09.10.2009, Commercial Court of the Autonomous Republic of Crimea

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

09.10.2009

Справа №2-26/3385-2009

За позовом ТОВ «Телко Україна», м. Київ, вул. Стеценка, 19, буд. 68.

До відповідача ВАТ «Сімферопольський завод пластмас», м. Сімферополь, вул. Трансформаторна, 7.

Про стягнення 62740,27 грн.

Суддя Медведчук О.Л.

Представники:

Від позивача – Костильов В.А., предст., дов. від 18.09.09р.

Від відповідача – Скориков М.П., предст., дов. від 08.04.09р.

Суть спору: Позивач - ТОВ «Телко Україна» звернувся до господарського суду АР Крим із позовом про стягнення з відповідача - ВАТ «Сімферопольський завод пластмас» заборгованості у розмірі 47700,00 грн., суми пені у розмірі 12450,00 грн., штрафу у розмірі 3290,00 грн., а також витрат по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано належним чином зобов’язання за договором щодо оплати поставленого товару, що є порушенням положень ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525,526 Цивільного кодексу України.

Розгляд справи відкладався.

В процесі розгляду справи позивачем зменшено розмір позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості з урахуванням пені та штрафу у розмірі 61935,89 грн.

У судовому засіданні яке відбулося 09.10.2009р. позивачем вимоги підтримано повністю.

Відповідач надано відзив на позов в якому зазначає, що позовні вимоги визнає повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

21.01.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аспокем Україна" правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Телко Україна" та ВАТ "Сімферопольський завод пластмас" було укладено договір за № 098-02/0108.

Предметом вказаного договору було те, що позивач (продавець) зобов’язується поставити, а відповідача (покупець) прийняти та оплатити відповідно до специфікацій договору, що є його невід’ємною частиною, продукти нафтохімічної промисловості.

На виконання умов договору Позивач згідно видаткової накладної від 09.06.2008р. №РН-0003524 здійснив відповідачу поставку сополімеру та поліетилену на загальну суму 122126,40 грн.

П. 6.1 договору визначено, що розрахунки за товар, що поставляється за договором, покупець здійснює шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця відповідно до виставлених рахунків-фактур з урахуванням коефіцієнту курсової різниці. Умови оплати визначені у специфікаціях до договору.

У специфікації № 2 від 19.05.2008р. на підставі якої було поставлено товар на суму 122126,40 грн. визначено наступні умови оплати товару: відстрочка на протязі 3 днів з дати відвантаження (з дати видаткової накладної) 40% вартості поставленого товару, відстрочка на протязі 14 днів з дати відвантаження (з дати видаткової накладної) 60% вартості поставленого товару.

Однак відповідачем зобов’язання щодо оплати поставленого товару належним чином не виконані, у зв’язку із чим за ним утворилася заборгованість у сумі 43000,00 грн., факт наявності заборгованості на вказану суму не заперечується відповідачем, про що зазначено у відзиві на позов.

Доказів сплати сформованої заборгованості суду не подавалось.

Згідно до ст.. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у сумі 43000,00 грн. підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача суму пені у розмірі 15645,89 грн. та штраф у сумі 3290,00 грн.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

П. 10.3 договору визначено, що за необґрунтовану відмову від розрахунку за товар або за прострочення у такому розрахунку з Покупця стягується на користь Продавця пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої вартості товару за кожен прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків несплаченої вартості товару.

Кінцевий строк сплати коштів у розмірі 40% вартості поставленого Товару минув 12 червня 2008 року, строк сплати коштів у повному обсязі за поставлений Товар від 09.06.2008 року минув 23.06.2008 року.

Таким чином оскільки відповідачем порушено строки оплати поставленого товару, вимоги про стягнення штрафу у розмірі 3290,00 грн. підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення суми пені у розмірі 9518,24 грн. нарахованої за період з 06.08.2008р. по 10.06.2009р. суд має зазначити, що ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином період з 06.08.2008р. по 05.08.2009р. за який позивачем нараховано суму пені у розмірі 9518,47 грн. перевищує встановлений законодавством строк для нарахування пені, у зв’язку із чим пеня за період прострочення платежу з 06.08.2008р. має визначатись з урахуванням шестимісячного строку встановленого законодавством та становить суму у розмірі 5686,36 грн. (0,12х2:365х47000:100х184).

Отже сума пеня яка підлягає стягненню з відповідача становить 11813,78 грн.

Судові витрати підлягають покладенню на сторін пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ВАТ «Сімферопольський завод пластмас» (м. Сімферополь, вул. Трансформаторна, 7; ідент. код 00203602) на користь ТОВ «Телко Україна» (м. Київ, вул. Стеценка, 19, буд. 68; р/р 26001001326397 в ЗАТ «ОТП Банк» в м. Київ, МФО 300528) суму заборгованості у розмірі 43000,00 грн., штраф у розмірі 3290,00 грн., пеню у розмірі 11813,78 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 589,14 грн. та 293,16 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині вимог про стягнення суми пені у розмірі 3832,11 грн. в позові відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Медведчук О.Л.