№ 497607, 29.11.2006, Kyiv Commercial Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2006 № 10/283/11/8

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Синиці О.Ф.

Рєпіної Л.О.

при секретарі: Голюк Н.І.

За участю представників:

від позивача - Єнік Є. В. – по довіреності.

від відповідача - Ковальчук О. О. – по довіреності.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго"

на рішення Господарського суду м.Києва від 13.07.2006

у справі № 10/283/11/8 (Пашкіна С.А.)

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до Відкритого акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго"

про стягнення 9 308 650,23 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 1-ТЕ/626 від 29.12.2000 р. купівлі-продажу природного газу в сумі 7 352 227,53 грн., суми пені в розмірі 1 077 861 грн. 65 коп., 3 % річних в сумі 489 186 грн. 71 коп., інфляційних втрат 389 374 грн. 34 коп.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 01.06.2004 р. позовні вимоги були задоволені частково. На користь позивача була стягнута сума боргу – 7 352 227 грн. 53 коп. В решті позовних вимог було відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.11.2004 р. рішення Господарського суду Чернігівської області в частині відмови в стягненні інфляційних нарахувань та відсотків річних скасовано і справу передано на новий розгляд.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 13.07.2006 р. позов ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” до ВАТ “Облтеплокомуненерго” про стягнення 9 308 650, 23 грн. був задоволений частково. Зокрема, було вирішено стягнути з відповідача на користь позивача інфляційні втрати в сумі 389 374 грн. 34 коп., суму 3 % річних – 489 186 грн. 71 коп.. суму держмита 8 785 грн. 61 коп., витрати по забезпеченню процесу в сумі 118 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, просить його скасувати, оскільки вважає, що рішення було прийняте з порушенням норм матеріального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2006 року було порушене апеляційне провадження у справі № 10/283/11/8, розгляд справи був призначений на 09.11.2006 року.

09.11.2006 р. розгляд даної справи був відкладений до 22.11.2006 року у зв’язку з неявкою представника відповідача.

22.11.2006 року представник відповідача у судове засідання знову не з’явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. Розгляд справи був відкладений до 29.11.2006 року.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, колегію встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.12.2000 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № 1-ТЕ/626 купівлі-продажу природного газу, згідно пункту 1.1 якого продавець (позивач) зобов’язався передати покупцю (відповідачу) природний газ, а покупець зобов’язався прийняти та оплатити газ на умовах договору.

У подальшому до договору № 1-ТЕ/626 було укладено ряд додаткових угод стосовно ціни газу, строків його поставки та порядку розрахунків.

Відповідачем було спожито 150 260 229 куб. м. природного газу на суму 32 837 541 грн. 93 коп., що підтверджується двосторонніми актами, складеними сторонами.

За спожитий газ відповідач розрахувався з позивачем частково – в сумі 25 485 314 грн. 40 коп. Після листопада 2003 року проплати відповідачем не здійснювались.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 01.06.2004 р. на користь позивача була стягнута сума боргу в розмірі 7 352 227 грн. 53 коп.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

На думку колегії, місцевий господарський суд помилково задовольнив позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 389 374 грн. 34 коп. за період з 11.11.2003 р. по 01.03.2003 р. та 3 % річних в сумі 489 186 грн. 71 коп. за період з 31.01.2001 р. по 22.03.2004 р. При цьому колегією береться до уваги наступне.

З матеріалів даної справи вбачається, що в період, за який пред’явлено вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних відповідач за даним позовом знаходився в процедурі банкрутства. Зокрема, про це свідчить ухвала Господарського суду Чернігівської області від 29.04.2003 року у справі № 9/88-б. Пунктом 3 ухвали від 29.04.2003 року було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Згідно ч. 4 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), а також не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).

Пункт 6 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” зазначає, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється лише на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю та життю громадян, авторської винагороди.

У своєму рішенні суду першої інстанції посилається на ст. 625 Цивільного Кодексу України, однак вказана стаття визначає саме відповідальність за порушення грошового зобов’язання, застосування індексу інфляції та нарахування трьох процентів річних є одним з заходів відповідальності за порушення зобов’язань (глава 52 Цивільного Кодексу України) та відноситься до інших санкцій за неналежне виконання грошових зобов’язань, у розумінні ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”

У випадку введення мораторію боржник не вправі самостійно задовольняти вимоги кредиторів поза межами справи про банкрутство. Отже, з моменту дії мораторію не можуть нараховуватися штрафні санкції, оскільки з цього моменту відсутня вина боржника у несплаті заборгованості у зв’язку з встановленим обмеженням його волевиявлення щодо задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Основне завдання мораторію полягає як в зупиненні виконання боржником грошових зобов’язань, строк виконання яких настав до дня введення мораторію (конкурсна заборгованість), так і в зупиненні нарахування неустойки (штрафу, пені), застосування інших санкцій за невиконання чи неналежне виконання цих грошових зобов’язань, тому на конкурсну заборгованість не поширюється будь-які санкції, в т. ч. 3 % та індекс інфляції.

Враховуючи викладене вище, колегія прийшла до висновку про те, що апеляційна скарга ВАТ “Облтеплокомуненерго” є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Чернігівської області від 13.07.2006 р. у справі № 10/283/11/8 підлягає скасуванню, у позові ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” – необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Облтеплокомуненерго” на рішення Господарського суду Чернігівської області від 13.07.2006 р. у справі № 10/283/11/8 – задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 13.07.2006 р. у справі № 10/283/11/8 – скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким у позові Дочірньої компанії “Газ України” НАК “Нафтогаз України” – відмовити.

4. Стягнути з Дочірньої компанії “Газ України” НАК “Нафтогаз України” (03035, м. Київ, вул. Урицького, 45; р/р 260083013814 в ГОУ ПІБ України, МФО 300012, код ЄДРПОУ 31301827) на користь Відкритого акціонерного товариства “Облтеплокомуненерго” (14000, м. Чернігів, вул. Комсомольська, 55-б; р/р 26004300000976 в ВАТ “Банк “Демарк”, м. Чернігів, МФО 353575, код ЄДРПОУ 03357671) 4 392,90 грн. витрат по сплаті державного мита за подану апеляційну скаргу. Видати наказ.

5. Справу № 10/283/11/8 повернути Господарському суду Чернігівської області для видачі наказу.

Головуючий суддя Зеленін В.О.

Судді Синиця О.Ф.

Рєпіна Л.О.