№ 49730270, 08.07.2010, Donetsk Administrative Court of Appeal

Головуючий у 1 інстанції - Смішлива Т.В.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2010 року справа №2а-28399/09/1270

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Колеснік Г.А.,

суддів: Ляшенка Д.В., Ястребової Л.В.,

при секретарі: Драній Л.Г.,

за участю:

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Стахановської обєднаної державної податкової інспекції до комунального підприємства «Житлосервіс № 9» про стягнення заборгованості з податку на прибуток та податку на додану вартість,

за апеляційною скаргою комунального підприємства «Житлосервіс № 9» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2010 року, -

ВСТАНОВИВ:

Стахановська обєднана державна податкова інспекція звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до комунального підприємства «Житлосервіс № 9» щодо про стягнення заборгованості з податку на прибуток та податку на додану вартість на загальну суму боргу 32924, 09 грн., з урахуванням уточнених позовних вимог.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2010 року позовні вимоги було задоволено. Стягнуто з комунального підприємства «Житлосервіс №9» (ЄДРПОУ 31349006) на користь держави податкову заборгованість з податку на додану вартість у сумі 27713,37 грн. та податку на прибуток у сумі 4225,79 грн., а всього заборгованість у сумі 32924,09 грн. (тридцять дві тисячі девятсот двадцять чотири грн. 09 коп.).

Відповідач подав апеляційну скаргу на рішення суду, в якій просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2010 року, посилаючись на те, що на слуханні справи відповідачем було надано копії платіжних доручень, які підтверджують сплату податків на додану вартість та на прибуток на загальну суму 49209 грн.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача в судове засідання за викликом не зявився.

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду вислухавши представника відповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга комунального підприємства «Житлосервіс № 9» підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до розрахунків позивача станом на 18.11.2009 року комунальне підприємство «Житлосервіс № 9» допустило заборгованість перед Державним бюджетом України в розмірі 53 708, 09 грн., з яких заборгованість з основного платежу (податку на додану вартість) 45 994, 23 грн. та пеня 1400, 11 грн., заборгованість з основного платежу (податку на прибуток) 6 132, 30 грн., штрафні санкції 50, 27 грн. та пеня 131, 18 грн.

Зазначену заборгованість було розраховано відповідно до декларацій відповідача з податку на додану вартість за червень, липень, серпень, вересень 2009 року та декларацій з податку на прибуток за перший квартал 2009 року, півріччя 2009 року та за 2008 рік,

Згідно з даними позивача, підприємством було сплачено частину заборгованості, а саме: з податку на додану вартість заборгованість з основного платежу 18280, 86 грн. та пеню 559, 14 грн.; з податку на прибуток 1906, 51 грн. та пеню 37, 49 грн., на загальну суму 20 784 грн.

Стахановською обєднаною державною податковою інспекцією, у звязку із частковою сплатою боргу, було уточнено позовні вимоги, отже позивач просить стягнути податковий борг в сумі 32 924, 09 грн., який сформувався станом на 05.02.2010 року.

Колегія суддів вважає уточнені позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації .

Як зазначено вище, відповідачем подано відповідні декларації, в яких зазначено самостійно узгоджені суми податкового зобовязання з податку на прибуток та з податку на додану вартість.

Відповідно до підпунктів 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування. У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах а- впідпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 зазначеного закону передбачено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Згідно з матеріалами справи, комунальним підприємством «Житлосервіс № 9» надано копії платіжних доручень, відповідно до яких відповідачем, за вказані вище місяці, було сплачено податок на додану вартість та податок з прибутку у розмірі 49209 грн., проте суд першої інстанції взагалі не посилається на зазначені платіжні доручення, таким чином ігноруючи факт сплати податкового зобовязання.

На підставі вище зазначеного, відсутня необхідність стягнення податкової заборгованості з податку на прибуток та податку на додану вартість, у звязку з їх оплатою.

Позивач у відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не надав доказів щодо несплаченого боргу відповідача.

Оскільки, судом першої інстанції, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів відповідно до п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 198, 202 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу комунального підприємства «Житлосервіс № 9» задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2010 року - скасувати.

У задоволенні позову Стахановської обєднаної державної податкової інспекції до комунального підприємства «Житлосервіс № 9» про стягнення заборгованості з податку на прибуток та податку на додану вартість відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Колегія суддів: Г.А. ОСОБА_3 ОСОБА_4 Ястребова