№ 49711684, 27.08.2015, Chernivtsi District Administrative Court

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2015 р. м. Чернівці Справа № 824/1772/15-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Чернівці до Приватного підприємства науково-виробнича приватна фірма "Онеріс" про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким стягнути з Приватного підприємства науково-виробничої приватної фірми "Онеріс" заборгованість зі сплати страхових внесків на соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання в сумі 74,64 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 2009 р. за відповідачем рахується заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 74,64 грн., яка добровільно не сплачена. Затримка сплати суми вказаного боргу завдає збитки інтересам держави в особі Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Чернівці.

Позивач в судове засідання не прибув, надійшло до суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження. Згідно ч. 2 ст. 128 КАС України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з’явився, однак був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, заперечень на адміністративний позов не подав. Поштове відправлення адресоване відповідачу повернулось до суду з відміткою “за зазначеною адресою не знаходиться”. Згідно з ч. 8, 11 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе та доцільне розглянути дану адміністративну справу без участі сторін по справі на підставі наявних в ній матеріалів в порядку письмового провадження, що відповідає вимогам п. 10 ч. 1 ст. 3, ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом встановлені наступні обставини по справі.

Відповідач відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстрований як юридична особа за адресою: 58000, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Шептицького, буд. 23, ідентифікаційний код 22846430. (а.с.8-9).

Згідно з розрахунковою відомістю про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 2009 р. відповідач самостійно визначив суму несплачених платежів за страховими внесками в сумі 74,64 грн. (а.с. 12). На день пред’явлення позову до суду, заборгованість відповідачем добровільно погашена не була.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Згідно статті 4 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист - охорона життя і здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.

Стаття 15 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” передбачає, що страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) - некомерційна, самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”. Відповідно до пункту 7 розділу 8 “Прикінцеві та перехідні положення” зазначеного Закону стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та /або несплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Відповідно до вимог ст. 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю сплачувати страхові внески до Фонду.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як платник внесків на соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та станом на день розгляду справи заборгованість в сумі 74,64 грн. відповідачем не погашена, а тому підлягає стягненню у судовому порядку.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст.72 цього Кодексу. Позивачем доведено правомірність заявлених позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно із вимогами ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного та керуючись статтями 11, 70, 86, 94, 122, 128, 158, 159, 161- 163 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути із Приватного підприємства науково-виробничої приватної фірми "Онеріс" (58000, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Шептицького, буд. 23, ідентифікаційний код 22846430) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Чернівці заборгованість зі сплати страхових внесків на соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання в сумі 74,64 грн.

У відповідності до ст.ст. 185-186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дні отримання копії постанови.

Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Т.М. Брезіна