Court ruling № 49667607, 25.08.2015, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2015 року м. Київ К/800/39761/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Островича С.Е.,

Юрченко В.П.

розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області правонаступника Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - ДПІ) на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2014 року у справі № 804/11068/13-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехбізнес» (далі - Товариство) до ДПІ,

про визнання дій неправомірними та визнання протиправними податкові повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2013 року Товариство звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання дій ДПІ щодо встановлення порушень, викладених у акті перевірки від 21.06.2013 року, протиправними та визнання протиправними податкові повідомлення-рішення ДПІ № 0001732205, № 0001722205 від 17.07.2013 року щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств і податку на додану вартість.

Зазначило, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення спростовуються наявними в матеріалах адміністративної справи документами.

18 вересня 2013 року постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у задоволенні позову відмовлено.

10 червня 2014 року постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду позов задоволено.

Дії ДПІ щодо встановлення порушень з боку Товариства, викладених у акті перевірки від 21.06.2013 року визнані неправомірними; податкові повідомлення-рішення ДПІ № 0001732205, № 0001722205 від 17.07.2013 року визнані протиправними.

ДПІ звернулася із касаційною скаргою про скасування постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення апеляційним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування апеляційним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами, з 6.06.2013 року до 14.06.2013 року ДПІ була здійснена позапланова виїзна перевірка Товариства щодо господарських операцій з: ТОВ «П'ятий фактор» у грудні 2010 року, ТОВ «Голден Спектр Технолоджі» у квітні 2011 року, ТОВ «ДПТ-Дніпро» у червні 2011 року, ТОВ «Благо» у травні 2011 року, ТОВ «Просвет» у червні, серпні, вересні, жовтні 2011 року, ПП «Фізико-технічна лабораторія» у липні 2011 року, ТОВ «Корпорація Сатурн» у червні 2011 року, ПП «ВІП Люкс» у липні 2011 року, ТОВ «Так-Ю» у липні, вересні, жовтні 2011 року, ПП «Електро-Лайф» у березні, липні, серпні, вересні 2012 року, ПВКФ «РОЗС» у березні 2012 року, ТОВ «Спецагроресурс» у липні, серпні, вересні, жовтні 2012 року, ТОВ «Транс Сервіс Груп Плюс» у липні, вересні 2012 року, ТОВ «Таурос Голд» у липні, серпні, вересні, жовтні 2012 року, за наслідками якої 21.06.2013 року був складений акт перевірки.

У акті перевірки зазначено, що Товариством порушено вимоги пп. 4.1.1, 4.1.6, п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.2.1, 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.1, 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 135.4.1 п. 135.4, пп. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135, п. 137.1 ст. 137, п.,п. 138.2, 138.4, пп. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України занижений податок на прибуток, у розмірі 101 070,00 грн., а також у порушення п. 6.4 ст. 6, пп. 7.2.1, 7.2.3, пп. 7.2.4 п. 7.2, п. 7.3 ст. 7, пп. 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.,п. 44.1, 44.3, 44.5 44.6 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п.,п. 198.1 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України занижений податок на додану вартість, у розмірі 39 983,00 грн.

17 липня 2013 року ДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення: № 0001732205 щодо збільшення Товариству грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, у розмірі 104 294,00 грн., № 0001722205 щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість, у розмірі 44 896,00 грн.

Колегія суддів вважає висновок апеляційного адміністративного суду про задоволення позову обґрунтованим з таких підстав.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 даного Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду. Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Апеляційний суд встановив, що за період з 1.01.2010 року до 31.12.2012 року Товариство здійснювало господарські операції з ТОВ «ДПТ-Дніпро», ТОВ «П'ятий фактор», ТОВ «Благо», ТОВ «Просвет», ПП «Фізико-технічна лабораторія», ТОВ «Корпорація Сатурн», ПП «ВІП Люкс», ТОВ «Так-Ю», ПП «Електро-Лайф», ПВКФ «РОЗС», ТОВ «Спецагроресурс», ТОВ «Транс Сервіс Груп Плюс», ТОВ «Таурос Голд», що підтверджується податковими та видатковими накладними; рахунками фактури; платіжними дорученнями; договорами; актами виконаних робіт (послуг); актами перевірок; інформацією бази даних ДПС, АІС «Аудит», АІС «реєстр платників податків», АРМ «Бест-звіт», АІС «Податковий аудит» база даних «Аналітична система».

У акті перевірки податковий орган зробив висновок, що господарські операції Товариства з його контрагентами нереальні, що підтверджується актами перевірок та зустрічних звірок зазначених контрагентів, однак, у акті не зазначені підстави для визнання даних господарських операцій фіктивними.

Апеляційний суд обґрунтовано зазначив, що окружний суд, відмовляючи у задоволенні позову, належним чином не дослідив надані Товариством первинні документи, які були складені у відповідності до вимог чинного законодавства, які підтверджують реальність господарських операцій Товариства з контрагентами.

Крім того, відповідно до вимог податкового законодавства виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не залежить від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання (контрагентами).

Таким чином, Товариством були надані всі первині документи на підтвердження господарських операцій з контрагентами та правомірно сформований податковий кредит.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що постанова апеляційного адміністративного суду ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для її скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відхилити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: Сірош М.В.

Острович С.Е.

Юрченко В.П.