Court ruling № 49649737, 09.02.2012, Rivne District Administrative Court

У Х В А Л А

Справа № 2а/1770/527/2012

09 лютого 2012 року

м. Рівне

Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Друзенко Н.В., розглянувши позовну заяву

Державного підприємства "Рівненський автомобільний ремонтний завод"

до

Державної податкової інспекції у м.Рівне

про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

08.02.2012 року до Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державного підприємства "Рівненський автомобільний ремонтний завод" до Державної податкової інспекції у м.Рівне про скасування висновків акту перевірки та скасування податкових повідомлень-рішень.

Розглядом матеріалів позовної заяви встановлено, що ДП "Рівненський автомобільний ремонтний завод" просить:

1) скасувати висновки акту №1294/23-100/08276316 від 04.11.2012 року про результати позапланової виїзної перевірки ДП "Рівненський автомобільний ремонтний завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.09.2011 року, а саме висновки про те, що на порушення п.187.1. ст.187, п.189.4. ст. 189 Податкового кодексу України ДП "Рівненський автомобільний ремонтний завод" за березень 2011 року не нарахована сума ПДВ від реалізації адміністративно-побутового корпусу в розмірі 809950,00 грн.; на порушення п.4.1., п.п.4.1.3. ст. 4, п.7.5., п.п.8.4.3., п.8.4. ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року у редакції Закону України №283/97-ВР від 22.05.1997 року із змінами та доповненнями, ДП "Рівненський автомобільний ремонтний завод" за І квартал 2011 року занижено доходи на суму 3032828,92 грн.;

2) скасувати податкове повідомлення-рішення №0003842342 від 18.11.2011 року, про збільшення ДП "Рівненський автомобільний ремонтний завод" суми грошового зобов’язання на суму 758208,00 грн.;

3) скасувати податкове повідомлення-рішення №0003852342 від 18.11.2011 року, про збільшення ДП "Рівненський автомобільний ремонтний завод" суми грошового зобов’язання на суму 809951,00 грн.

Згідно з положеннями пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.

При цьому, названа норма визначає рішення, як нормативно-правовий акт чи правовий акт індивідуальної дії. В свою чергу, під нормативно-правовими актами розуміються рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо цього кола осіб. Правові ж акти індивідуальної дії –це рішення, які є актом одноразового застосування норм права і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації.

При цьому, як нормативний так і ненормативний правовий акт завжди виражають волю (волевиявлення) уповноваженого суб'єкта права, його владні приписи; мають офіційний характер, обов'язковий до виконання; спрямування на регулювання суспільних відносин; встановлюють правову норму чи конкретне правовідношення; оформляються у визначеній формі; є юридичними фактами, що спричиняють певні правові наслідки.

Акт податкової перевірки не є правовим актом індивідуальної дії, позаяк не являється рішенням суб'єкта владних повноважень, що спричиняє виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень. Сам по собі акт не породжує правовідносин, які можуть бути предметом спору, він не створює юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення. Акт податкової перевірки не впливає на права та обов'язки платників податків та не є обов'язковим для виконання. Оскільки акт перевірки лише фіксує факти та не має правового значення у розумінні пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, то позовна вимога про скасування акту не підлягає розгляду в адміністративному суді.

Відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Отже, суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин. Виходячи з наведеного, відсутність правовідносин виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Відтак, суд не повинен розглядати справу в тому разі, якщо пред'явлені позивачем вимоги не випливають із певних правовідносин, а отже, не підпадають під судову юрисдикцію.

Закріплення частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України положення про можливість оскарження до адміністративних судів будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, не означає спростування висновку про юридичне значення рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень як предмета судового оскарження, так само як не означає і нівелювання способу захисту порушеного права, свобод чи законних інтересів.

З урахуванням змісту наведених правових положень та припису статті 56 Податкового кодексу України, за яким платнику податків гарантовано право звернення до суду з позовом про скасування рішення податкового органу, прийнятого за результатами планової чи позапланової перевірки, заявлена ДП "Рівненський автомобільний ремонтний завод" позовна вимога про скасування висновків акту №1294/23-100/08276316 від 04.11.2012 року не відповідає встановленому законом способу захисту права на оскарження рішень суб’єкта владних повноважень про визначення сум грошового зобов’язання і не підлягають розгляду в адміністративному суді.

Зафіксовані в акті податкової перевірки висновки лягають в основу відповідних податкових повідомлень-рішень, а тому право платника може порушуватися внаслідок винесення таких податкових повідомлень-рішень. Відтак і належним способом захисту цього права має бути вимога про скасування податкових повідомлень-рішень.

ДП "Рівненський автомобільний ремонтний завод" заявлено відповідні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень №0003842342 та №0003852342 від 18.11.2011 року, винесених за результатами перевірки, оформленої актом №1294/23-100/08276316 від 04.11.2012 року, а відтак, воно скористалося належним способом захисту своїх прав.

За наведеного, у відкритті провадження у даній адміністративній справі в частині вимоги ДП "Рівненський автомобільний ремонтний завод" про скасування висновків акту №1294/23-100/08276316 від 04.11.2012 року, слід відмовити з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 109 КАС України.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 109, статті 165 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И Л А :

Відмовити Державному підприємству "Рівненський автомобільний ремонтний завод" у відкритті провадження в частині позовної вимоги про скасування висновків акту №1294/23-100/08276316 від 04.11.2012 року ДПІ про результати позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.09.2011 року.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати позивачу невідкладно.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Друзенко Н.В.