№ 494869, 15.03.2007, Odesa Commercial Court of Appeal

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

___________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2007 р.

Справа № 17/362-06-10670А

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Бойко Л.І.,

суддів: Величко Т.А., Жукової А.М.,

при секретарі судового засідання Храмшиній І.Г.

за участю представників сторін:

від позивача –Гайдей М.А.

від відповідача –Кримська І.М.

розглянувши апеляційну скаргу Арцизької МДПІ Одеської області

на постанову господарського суду Одеської області від 12.12.2006р.

зі справи № 14/362-06-10670А

за позовом: СФГ „Світлий шлях”

до: Арцизької МДПІ Одеської області

про визнання нечинним рішення

встановив:

Фермерське господарство „Світлий шлях” звернулось до господарського суду Одеської області з адміністративним позовом про визнання нечинним рішення Арцизької МДПІ Одеської області № 000183230010 від 08.06.2006р., яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 6120,35 грн. за порушення ст.1 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, посилаючись на його необґрунтованість та незаконність.

Арцизька МДПІ Одеської області вважає, що адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Постановою господарського суду Одеської області від 12.12.2006р. (суддя Горячук Н.О.) позов задоволено, визнано нечинним оскаржене рішення Арцизької МДПІ, стягнуто з Держбюджету України на користь СФГ "Світлий шлях" судовий збір у сумі 3,40 грн., видано позивачу довідку на повернення з Держбюджету України надмірно сплачене держмито у сумі 81,60 грн.

Не погодившись із постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить цю постанову скасувати, постановити нове рішення, яким позивачу в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

СФГ „Світлий шлях” вважає постанову суду такою, що відповідає фактичним обставинам справи і вимогам чинного законодавства України.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності їх юридичної оцінки господарським судом, колегія суддів вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із такого.

Арцизькою МДПІ Одеської області з 30.05.2006р. по 01.06.2006р. було проведено невиїзну позапланову перевірку дотримання вимог валютного законодавства СФГ "Світлий шлях" за період з 01.01.2006р. по 01.06.2006р., якою встановлено порушення позивачем вимог ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" в частині несвоєчасності зарахування валютної виручки на рахунок резидента за експортною операцією.

На підставі цього акту, Арцизькою МДПІ Одеської області було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 000183230010 від 08.06.2006р. у сумі 6112,35грн. за вказане порушення.

Як вбачається із матеріалів справи, висновок про необхідність застосування до позивача цих штрафних санкцій за прострочення надходження валютної виручки, як зазначено в Додатку № 1 до акту перевірки № 216/23-1007-22513059 від 02.06.2006р., за 51 день (з 13.04.2006р. по 02.06.2006р.), зроблений податковим органом, оскільки позивач продав нерезиденту - СПД Майсурадзе Д.О. (Грузія) на умовах DAF- Іллічівськ 30000 кг насіння соняшнику та 10000 кг коріандру продовольчого на загальну суму 39950 грн. згідно контракту №2/2005 від 15.12.2005р., експортовано товар - 12.01.2006р., при цьому СПД Майсурадзе Д.О. було внесено на рахунок позивача 19515грн. за коріандр та насіння соняшника в порядку попередньої оплати (авансування), а 19.05.2006р. останній вніс на рахунок позивача ще 20435грн. Отже, СПД Майсурадзе Д.О. загалом сплатив позивачу 39950 грн., тобто всю суму, визначену контрактом № 2/2005 від 15.12.2005р., а через 90 днів (до 12.04.2006р.) нерезидент не провів розрахунки з резидентом.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд правильно зазначив, що згідно ст.1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та ст.1 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю", іноземною валютою є валюта готівкою, грошові знаки, що знаходяться в обігу і є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а, отже, валюта України для резидентів не є іноземною.

Суд обґрунтовано вказав на те, що Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" є спеціальним законом, яким визначаються умови і строки розрахунків в іноземній валюті, і цим законом не передбачено будь-якої відповідальності резидента за порушення строків розрахунків у гривнях. Оскільки ж в контракті № 2/2005 від 15.12.2005р. ціни на експортовану продукцію визначені в гривнях та передбачено розрахунки в гривнях шляхом внесення готівки на банківський рахунок одержувача платежу, то до правовідносин сторін цього експортного контракту податковим органом безпідставно застосувані норми вказаного Закону, а, санкція у вигляді пені, передбачена ст.4 цього Закону може застосовуватись (нараховуватись) лише на суми неодержаної виручки в іноземній валюті. Суд першої інстанції правильно зауважив, що даною законодавчою нормою не передбачено стягнення пені за прострочення неодержаної виручки в національній валюті України, умовами ж контракту № 2/2005 від 15.12.2005р не передбачено розрахунків між СПД Майсурадзе Д.О. та СФГ "Світлий шлях” в іноземній валюті.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов правильного висновку про необхідність задоволення позову і визнання нечинним оскарженого рішення МДПІ в Арцизькому районі.

Посилання скаржника на не дослідження та не надання правової оцінки судом першої інстанції п.17 Указу Президента України „Про запровадження режиму жорсткого обмеження видатків та інших державних витрат, заходи щодо забезпечення надходження доходів до бюджету і запобігання фінансовій кризі” не приймаються судовою колегією до уваги, тому що Указ Президента України за своєю юридичною силою є підзаконним актом, який фактично розширює сферу дії Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", що являється недопустимим.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, вважає їх обґрунтованими та правомірними і не вбачає підстав для скасування законного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ухвалила:

Постанову господарського суду Одеської області від 12.12.2006р. у справі № 14/362-06-10670А залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.І. Бойко

Судді: Т.А. Величко

А.М. Жукова