Court ruling № 49486177, 01.09.2015, Solomianskyi District Court of Kyiv City

4-с/72/15

760/17205/14-ц

солом`янський районний суд міста києва

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2015 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва

в складі судді - Кицюк В.С.,

за участю секретаря Грінченко Є.С.,

заявника - ОСОБА_1,

представника заявника - ОСОБА_2,

представника заінтересованої особи - Хуторянця О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_1, заінтересовані особи відділ державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції в м. Києві, Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит», на рішення та бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції в м. Києві,-

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою в порядку ст. ст. 383-385 ЦПК України, в якій просить суд визнати скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №40136231 від 14.10.2013 року, винесену на підставі виконавчого листа №2-3556/11, виданого 13 вересня 2013 року Солом`янським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - ПАТ «Фінанси та Кредит») 292 832,47 грн., постанову про розшук майна боржника від 20.05.2013 та постанову про арешт майна боржника від 20.05.2013, з урахуванням заяви про зміну предмету скарги - визнати дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції м. Києва (далі - ВДВС) Городньою Г.Ю. протиправними щодо порушення нею ст.30 Закону України «Про виконавче провадження».

В судовому засіданні заявник та його представник просили суд задовольнити вимоги за скаргою, посилаючись на ряд порушень норм діючого законодавства з боку державного виконавця.

Предствник стягувача проти задоволення скарги заперечував по мотивам намагання, на його думку, в такий спосіб боржника уникнути від обов`язку виконувати рішення суду, яке вступило в законну силу.

ВДВС свого представника в судове засідання не направив.

В той же час, в матеріалах справи міститься лист від 24.09.2014, в якому ВДВС просить суд розглядати дану справу за відсутності їх представника (а.с.48)

В свою чергу, заявник та його представник в обґрунтування заявлених вимог зазначили, що державний виконавець всупереч норм закону не повідомив боржника про відкриття виконавчого провадження, чим, на їх думку, протиправно позбавив можливості виконати рішення суду в добровільному порядку, в подальшому, достеменно знаючи про те, що боржник зареєстрований в іншому районі м. Києві, не передав матеріали виконавчого за належністю, а навпаки виніс оскаржувані постанови про розшук майна боржника та накладення на нього арешту. Крім того, заявник стверджував, що державний виконавець за спливом 6 місяців від моменту відкриття виконавчого провадження був зобов`язаний винести постанову про закінчення виконавчого провадження, але вчинив протиправну бездіяльність - цього не зробив.

За клопотанням заявника в судовому засіданні 10 серпня 2015 року було прийнято рішення про витребування матеріалів вищезазначеного виконавчого провадження у ВДВС (а.с.192-193, 195)

З матеріалів справи вбачається, що запит суду ВДВС отримав 19 серпня 2015 року (а.с.198)

Проте, станом на 01 вересня 2015 року витребовувані належним чином засвідчені копії матеріали виконавчого провадження ВП №40136231 ВДВС в суд не направив, незважаючи на те, що наслідки невиконання , передбачені ст.137 ЦПК України були роз`яснені (а.с.195)

В судовому засіданні і заявник з представником, і представник стягувача вважали неможливим закінчити розгляд справи без вищезазначених документів. Заявник крім того додав, що на підставі оскаржуваних постанов рік назад в нього вилучили автомобіль, проте на даний час його подальша доля йому не відома. Представник стягувача також висловив занепокоєння тим, що ВДВМ на жодні їх запити протягом останнього року щодо ходу виконання даного виконавчого провадження не відповідає. Також додав, що задоволення вимог банку за рахунок вилученого у боржника автомобіля не відбувалося, взагалі про вилучення у заявника транспортного засобу в межах даного виконавчого провадження стягувачу нічого не відомо.

Зважаючи на тому, що сторони наполягають на витребуванні матеріалів виконавчого провадження, також з урахуванням того, що всі вищенаведені доводи та заперечення сторін підлягають перевірці, а провести таку перевірку без цих матеріалів вбачається неможливим, суд приходить до висновку про необхідність постановлення відповідної ухвали.

Згідно ст. 137 ЦПК України у випадках, якщо у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов`язаний витребувати такі докази.

Докази, які вимагає суд, направляються до суду безпосередньо. Суд може також уповноважити заінтересовану особу, яка бере участь у справі, одержати доказ для представлення його суду.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який вимагає суд у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня отримання запиту. За неповідомлення суду про неможливість подати докази, а також за неподання доказів, у тому числі і з причин, визнаних судом неповаженими, винні особи несуть відповідальність встановлену законом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати суду докази (ст. 137 ЦПК України)

Суд акцентує увагу на тому, що рішення суду, в даному випадку ухвала про витребування доказів, є документом, який підлягає безумовному виконанню посадовими особами, яким було адресовано його виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Судові рішення як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.

За умисне невиконання рішення суду передбачена кримінальна відповідальність (ст.382 КК України)

На підставі викладеного та керуючись законами України «Про виконавче провадження», ст. ст. , 137, 383-388 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Витребувати у відділі державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції в м. Києві належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №40136231, відкритого 14 жовтня 2013 року на підставі виконавчого листа №2-3556/11, виданого Солом`янським районним судом м. Києва 13.09.2013 про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_6 на користь ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» заборгованості в сумі 292 832,47 грн. Зазначені вище документи терміново направити на адресу суду за адресою м. Київ, вул. М. Кривоноса, 25, судді Кицюк В.С., або наручно видати заявнику ОСОБА_1. Також суд роз`яснює, що за неповідомлення суду про неможливість подати докази, а також за неподання доказів, у тому числі і з причин, визнаних судом неповажними, винні особи несуть відповідальність встановлену законом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати суду докази.

В судовому засіданні оголосити перерву до 07 жовтня 2015 року до 16.00 години.

В судове засідання викликати заявника та заінтересованих осіб.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.С. Кицюк