Court ruling № 49428203, 20.03.2012, Lviv Administrative Court of Appeal

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2012 р. Справа № 36006/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Довгополова О.М., Коваля Р.Й.,

з участю секретаря судового засідання Саган Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2010 року у справі за позовом Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області до приватного підприємства з іноземними інвестиціями ,,Земі-транс про проведення позапланової виїзної перевірки,-

В С Т А Н О В И В :

21 січня 2010 року Новоселицька міжрайонна державна податкова інспекція (МДПІ) Чернівецької області звернулась в суд першої інстанції з адміністративним позовом, в якому просила винести рішення про проведення позапланової виїзної перевірки приватного підприємства з іноземними інвестиціями (ПП) ,,Земі-транс з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за січень 2008 року в сумі 291388 грн..

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2010 року в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Новоселицька МДПІ подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що Вищий адміністративний суд в ухвалі від 28.10.2009 року дійшов до висновку, що при визначенні рівня звичайних цін реалізованих автомобілів податковий орган діяв не у межах норм законодавства, не використовуючи інформацію про укладені на момент продажу такого товару ( роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах, а відтак не може вважатися доведеним податковим органом той факт, що ціна товарів, реалізованих позивачем на митній території України, є нижчою за звичайні ціни.

Таким чином, на думку податкового органу, потребують повного та всебічного дослідження питання достовірності нарахування ПП „Земі- транс суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за січень 2008 року в сумі 291388,0 грн. шляхом проведення позапланової перевірки.

Суд першої інстанції не звернув уваги на вказані обставини, а тому дійшов хибного висновку про відсутність підстав для проведення позапланової перевірки.

З огляду на викладене позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги апеляційної скарги та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача заперечив проти вимог апеляційної скарги, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив, що за наслідками проведеної позапланової документальної перевірки правильності заявленого до відшкодування ПДВ за січень 2008 року в сумі 291388 грн. Новоселицькою МДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №435/230000062300/0 від 15.04.2008 року про зменшення ПП ,,Земі-Транс суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 291388,00 грн..

Постановою господарського суду Чернівецької області від 11.06.2008 року (залишеною в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.10.2009 року) задоволено позовні вимоги ПП ,,Земі-Транс та скасовано податкове повідомлення-рішення №435/230000062300/0 від 15.04.2008 року.

Частиною 6 ст. 11-1 Закону України від 04.12.1990 року № 509-XII ,,Про державну податкову службу в Україні (в редакції, чинній на час звернення МДПІ до суду) визначно, що позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності певних обставин.

Пунктом 9 ч.6 ст. 11-1 Закону України ,,Про державну податкову службу в Україні передбачено, що однією із підстав для проведення позапланової виїзної перевірки є подання платником декларацію з відємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Однак, податковий орган на підставі приписів вказаного пункту провів позапланову виїзну перевірку ПП ,,Земі-Транс з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за січень 2008 року в сумі 291388,00 грн., про що складено акт № 479 /23-32626146 від 15.04.2008 року.

Повторне проведення позапланової виїзної перевірки на підставі приписів п.9 ч.6 ст. 11-1 Закону України ,,Про державну податкову службу в Україні не передбачено.

За таких обставин апеляційний суд визнає вірними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для призначення повторної позапланової виїзної перевірки з тих же питань, які вже були перевірені.

Доводи апеляційної скарги не містять жодного доказу на спростування висновків суду першої інстанції, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, обєктивно і всебічно зясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2010 року у справі № 2а-623/10/2470 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді О.М. Довгополов

ОСОБА_1

Ухвала в повному обсязі складена 22 березня 2012 року.