№ 49388799, 31.08.2015, Kyiv Regional Court of Appeal

Справа № 359/6521/15-п Головуючий у І інстанції Гончаров О.М.Провадження № 33/780/625/15 Доповідач у 2 інстанції ПолосенкоКатегорія 429 31.08.2015

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 серпня 2015 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду Київської області Полосенко В.С., за участю: представника Київської митниці - Захарова А.О., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 1 7липня 2015 року, якою, -

громадянку України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, працюючої приватним підприємцем, -

визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накладено штраф у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень з конфіскацією вилученої відповідно до протоколу про порушення митних правил валюти в розмірі 8500 (вісім тисяч п'ятсот)Євро, -

В С Т А Н О В И В :

За постановою судді, 22 червня 2015 року, о 12 годині 05 хвилин громадянка України ОСОБА_2, яка відлітала з України до Німеччини, м. Берлін, рейсом № 0423, під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль», своїми діями обрала проходження митного контролю по каналу, позначеному символами зеленого кольору - «зелений коридор», заявивши, що переміщувані нею через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України та засвідчила про факти, що мають юридичне значення.

Після перетину пасажиром «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор» митниці, їй було задано запитання щодо наявності в неї готівки, на що вона повідомила, що має при собі приблизно 10000 євро.

Після цього, ОСОБА_2 було запрошено до службового приміщення митниці, де вона видала готівку в розмірі 18500 Євро. З виявленої суми ОСОБА_3 було пропущено 10000 євро. За протоколом про порушення митних правил вилучено 8500 Євро. Готівка знаходилась в кишені брюк, одягнених на ОСОБА_2 та переміщувалась нею без ознак приховування. Зі слів пасажира зазначена готівка належить їй особисто.

Таким чином, ОСОБА_2 порушила порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю та вчинив правопорушення, передбачене ст.471 Митного кодексу України.

Не погоджуючись з постановою судді, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді змінити та накласти на неї стягнення у виді штрафу без конфіскації валюти. Вилучені грошові кошти в сумі 8500 євро повернути. Зазначає, що порушення митних правил вона вчинила вперше, раніше до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувалась, має на утриманні двох малолітніх дітей, один з яких є інвалідом і його лікування потребує значних коштів. Також вказує, що вона хворіє на хворобу суглобів і є інвалідом другої групи. Стверджує, що грошові кошти, які вона переміщувала через митний кордон України, були отримані законним шляхом від здійснення підприємницької діяльності та необхідні їй для проведення операції та післяопераційний період. Вважає, що застосування конфіскації, як предмету порушення митних правил в даному випадку є порушенням положень ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки покладає на неї "індивідуальний надмірний тягар".

Також апелянт просить поновити їй строк на апеляційне оскарження постанови судді.

Вислухавши доповідь судді, пояснення особи яка, притягується до адміністративної відповідальності в підтримку поданої апеляційної скарги, думку представника Київської митниці який вважає постанову судді законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, приходжу до наступного.

Висновок судді про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні порушення митних правил повністю знайшов своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи і стверджується зібраними у справі доказами, а саме: протоколом про порушення митних правил від 22 червня 2015 року № 0403/125120104/15/15; даними протоколу опитування ОСОБА_2; доповідною запискою головного державного інспектора ВМО № 4 щодо обставин складання протоколу про порушення митних правил; переліком купюр та описом готівки, вилучених у ОСОБА_2

На підставі зазначених доказів суддя дійшов обґрунтованого висновку, що своїми діями ОСОБА_2 порушила порядок проходження митного контролю у зонах (коридорах) спрощеного контролю та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.471 МК України.

Разом з тим заслуговують на увагу доводи апелянта про звільнення ОСОБА_2 від адміністративного стягнення у виді конфіскації вилучених валютних цінностей, як товару переміщення якого через митний кордон України обмежено.

Згідно ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори» від 22.12.1993 року, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є часткою національного законодавства України. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію «З захисту прав і основних свобод людини», а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід'ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Діючим законодавством України ввезення готівкової іноземної валюти в Україну, в принципі не обмежена, обмежена лише сума (10000 євро), яка може бути ввезена без письмового декларування.

Як вбачається з пояснень ОСОБА_2 даних під час апеляційного розгляду справи вона хворіє на хворобу суглобів, є інвалідом другої групи, в зв'язку з чим їй було двічі проведено оперативне втручання в м. Берлін.

Крім того, ОСОБА_2 має на утриманні двох дітей, один з яких страждає на симптоматичну епілепсію та потребує лікування, в зв'язку з чим її родина перебуває в скрутному матеріальному становищі.

Враховуючи наведене, вважаю, що судом першої інстанції не в повній мірі з'ясовані дані про особу ОСОБА_2, обставини вчинення нею адміністративного правопорушення та передчасно зроблено висновок про накладення додаткового стягнення у виді конфіскації валютних цінностей.

Жодних даних, які б давали суду підстави вважати, що шляхом застосування конфіскації буде попереджена інша незаконна діяльність - легалізація злочинних доходів, торгівля наркотиками, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків, тощо - відсутні.

Враховуючи практику Європейського Суду з прав людини, приходжу до висновку, що застосування конфіскації, предметів порушення митних правил, в даному випадку є порушенням положень ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, тобто є не пропорційним, оскільки покладає на ОСОБА_2 «індивідуальний надмірний тягар».

За таких обставин постанову судді необхідно змінити та звільнити ОСОБА_2 від адміністративного стягнення у виді конфіскації валютних цінностей, повернувши їх ОСОБА_2

Керуючись ст. 294 КУпАП суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Поновити строк на апеляційне оскарження постанови.

Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності задовольнити.

Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 липня 2015 року щодо ОСОБА_2 в частині накладення стягнення у виді конфіскації вилученої валюти змінити.

Грошові кошти в розмірі 8500 (вісім тисяч п'ятсот) Євро, вилучені відповідно до протоколу про порушення митних правил № 0403/125120104/15 від 22 червня 2015 року повернути ОСОБА_2.

В решті постанову суду залишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя В.С. Полосенко