№ 49223028, 26.08.2015, Mykolaiv Regional Court of Appeal

Справа № 471/901/15-п 26.08.2015 26.08.2015 26.08.2015

Номер провадження: 33/784/208/15

Провадження № 33/784/208/15 Категорія: ст. 130 ч. 1 КУпАП

Головуючий суду першої інстанції: Скарницька І.Б.

Головуючий апеляційного суду: Гребенюк В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2015 року Апеляційний суд Миколаївської області в складі:

Головуючої судді Гребенюк В.І.

За участі: секретарів судового засідання Ястреби С.С.., Волинської Я.І.

особи, яка притягнута

до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на постанову судді Братського районного суду Миколаївської області від 22 липня 2015 року, якою

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця селища Вільховатка м. Єнакієво Донецької області, громадянина України, з вищою юридичною освітою, не працюючого, перебуваючого на обліку в РЦЗ Братського району Миколаївської області, що перебуває у цивільному шлюбі, зареєстрованого на б-рі Шевченка, 12 кв. 119, фактично проживаючого на АДРЕСА_1, на підставі ст. 39 КУпАП вважається таким, що не був підданий адміністративному стягненню; -

- притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді одного року позбавлення права керування транспортним засобами.

Постановлено стягнути з ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 36,54 грн.

Згідно постанови судді, 26 червня 2015 року об 11.00 год. по вул. Вороніна в смт. Братське Братського району Миколаївської області ОСОБА_4 керував транспортним засобом BMW 525і, державний номер BE 52 - 67 АС, в стані алкогольного сп'яніння. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, та продуття газоаналізатору Alcotest «Drager» № 6810 відмовився в присутності двох свідків на місці зупинки, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

Не погодившись із постановою, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити постанову суду в частині накладення адміністративного стягнення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу. При цьому твердить, що судом не в повній мірі враховано такі пом'якшуючі його вину обставини: визнання ним вини у відмові від проходження медичного огляду; протягом року до адміністративної відповідальності він не притягувався; тяжкі наслідки не настали; вагітність його дружини і можливі негативні для її здоров'я та не народженої дитини наслідки позбавлення його права керування транспортними засобами. Посилається також на те, що санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає і більш м'які види стягнення за вчинення цього адміністративного правопорушення, зокрема, у вигляді штрафу, і що, на його думку, за відмову від проходження медичного огляду стягнення у вигляді позбавлення права керування є надто суворим покаранням, а факт керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння судом не доведено.

Водночас наводить доводи щодо неповноти та однобічності розгляду даної справи, неправомірності зазначення факту перебування його у стані сп'яніння в оскаржуваній постанові та відсутності доказів такому. Також твердить, що не відмовлявся від проходження медичного огляду в стаціонарній лікарні і наполягав на цьому.

Заслухавши ОСОБА_4, який частково підтримав свою апеляційну скаргу лише в частині пом'якшення накладеного на нього стягнення, вивчивши матеріали справи та додатково надані матеріали, приходжу до наступного.

Апеляційному суду ОСОБА_4 пояснив, що дійсно і в протоколі про адміністративне правопорушення і в суді першої інстанції визнав факт відмови від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння та від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння.

А тому доводи апелянта у цій частині є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

В той же час є слушними доводи апелянта в частині неправомірності зазначення факту перебування його у стані сп'яніння в оскаржуваній постанові.

Так, за змістом ст. 279 КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення провадиться в межах обставин, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення.

Суддя суду першої інстанції не дотримався зазначених вимог закону і вийшов за межі обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення серії АП 1 № 241119 від 26 червня 2015 року відносно ОСОБА_4, залишивши поза увагою, що останньому ставилося у провину порушення вимог п. 2.5 ПДР України, тобто - відмова від проходження у встановленому законом порядку медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння.

За такого оскаржувана постанова в цій частині підлягає зміні з виключенням посилання суду про керування ОСОБА_4 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та з належним викладенням апеляційним судом обставин, зазначених в вищевказаному протоколі.

Зокрема:

26 червня 2015 року об 11.00 год. по вул. Вороніна в смт. Братське Братського району Миколаївської області ОСОБА_4 керував транспортним засобом BMW (державний номер BE 52 - 67 АС) з явними ознаками алкогольного сп'яніння - різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервонілі очі, тремтіння пальців рук. Від продуття газоаналізатору Alcotest «Drager» та проходження медичного огляду в присутності двох свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 на місці зупинки, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, відповідальність за що передбачена ст. 130 ч. 1 КУпАП.

Таке формулювання відповідає обставинам, зазначеним у протоколі про адміністративне правопорушення серії АП 1 № 241119 від 26 червня 2015 року відносно ОСОБА_4 (а. с. 1).

Крім того, зазначені обставини підтвердив апеляційному суду і сам апелянт ОСОБА_4

Визначаючи вид та розмір адміністративного стягнення, суддя суду першої інстанції, відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, врахував характер вчиненого ОСОБА_4 правопорушення, яке є грубим правопорушенням; дані про особу правопорушника, який раніше неодноразово вчиняв аналогічні правопорушення, що підтверджується матеріалами справи (а. с. 8 - 11), на шлях виправлення не став; його майновий стан і те, що він не працює; і прийшов до висновку про накладення на нього передбаченого санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП стягнення у позбавлення права керування транспортним засобами.

Проте, суддя припустився помилки, зазначивши, що ОСОБА_4 раніше неодноразово вчиняв аналогічні правопорушення і на шлях виправлення не став, оскільки, відповідно до приписів ст. 39 КУпАП особа, піддана адміністративному стягненню, яка протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню.

Крім того, з протоколу судового засідання вбачається, що суд взагалі не з'ясовував певні дані про особу правопорушника - його освіту, його сімейний стан, наявність утриманців, чи виконано ним стягнення у вигляді штрафу в сумі 2 550 грн., накладене Южноукраїнським міським судом Миколаївської області 25.07.2013 року (а. с. 8), тощо.

Апеляційним судом встановлено:

що ОСОБА_4 виконав рішення суду і сплатив штраф у сумі 2 550 грн. 18.10.2013 року;

більше до адміністративної відповідальності до вчинення цього правопорушення 26 червня 2015 року не притягувався;

що ОСОБА_4 перебуває у цивільному шлюбі з ОСОБА_7, яка на даний час є вагітною (станом на 30.07.2015 року - строк 13 тижнів) і потребує нагляду в зв'язку з багатопліддям, відповідно до направлення її до центру планування сім'ї м. Миколаєва.

Свідок ОСОБА_7 підтвердила апеляційному суду зазначені обставини та показання ОСОБА_4 про перебування з ним у цивільному шлюбі та їх сумісне проживання у неї вдома.

Зазначені обставини підтверджуються і наданими апеляційному суду довідкою про стан сім'ї ОСОБА_7, виданою Братською селищною радою 25.08.2015 року № 2331, а також актом обстеження жилого-побутових умов проживання ОСОБА_7 від 25.08.2015 року.

Крім того, є безпідставним врахування судом майнового стану ОСОБА_4 у поєднання з тією обставиною, що він не працює, оскільки самим судом встановлено, що він на час розгляду справи перебуває на обліку в районному центру зайнятості Братського району Миколаївської області.

Апеляційному суду ОСОБА_4 пояснив, що на обліку у центрі зайнятості перебуває з липня 2015 року і йому призначена допомога по безробіттю протягом року у сумі 1 600 грн. щомісяця, і що батьки йому пообіцяли допомогу у виплаті цього штрафу.

Зазначене свідчить про наявність у ОСОБА_4 джерел доходу.

Крім вищенаведених даних про особу правопорушника, апеляційний суд враховує обставину, що пом'якшує його відповідальність, - його щире каяття, оскільки ОСОБА_4 і під час складання протоколу про адміністративне правопорушення (а. с. 1), і в суді першої інстанції, і в апеляційному суді повністю визнав фактичні обставини вчинення ним правопорушення та свою вину, заявив про своє щире розкаяння.

Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачені альтернативні види стягнення, а тому, з урахуванням вищезазначених даних про особу порушника та пом'якшуючої його відповідальність обставини, вважаю можливим постанову судді змінити та пом'якшити призначене ОСОБА_4 стягнення до штрафу, задовольнивши його апеляційну скаргу.

Керуючись п. 4 ч. 8 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову судді Братського районного суду Миколаївської області від 22 липня 2015 року про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП змінити.

Виключити з мотивувальної частини постанови посилання суду про керування ОСОБА_4 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.

Пом'якшити накладене на ОСОБА_4 адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік до штрафу в розмірі 4 300 грн. (чотири тисячі триста грн.).

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Миколаївської області: Гребенюк В.І.