№ 4922210, 03.09.2009, Vinnytsia District Administrative Court

а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця,    вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

03 вересня 2009 р.                                                                                  Справа № 2-а-3743/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Чернюк Алла Юріївна,

При секретарі судового засідання:   Котюжанська Тетяна Олександрівна 

За участю представників сторін:

позивача      :   Галуша П.В.-представник за довіреністю

відповідача :   Бучко В.П.- представник за довіреністю

розглянувши матеріали справи

за позовом: Управління Пенсійного фонду України у м.Хмільнику Вінницької області  

до:   товариства з обмеженою відповідальністю Хмільницького спеціалізованого управління "Електрогаз" 

про: стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ :

до Вінницького окружного адміністративного суду подано позов Управлінням Пенсійного фонду України у м.Хмільнику Вінницької області до товариства з обмеженою відповідальністю Хмільницького районного спеціалізованого управління “Електрогаз”про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування у загальній сумі 6817,89 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що товариством з обмеженою відповідальністю Хмільницького районного спеціалізованого управління “Електрогаз”своєчасно не сплачувались  страхові внески, у зв’язку з чим утворилась заборгованість в сумі 6817,89 гривень.

До початку розгляду справи, позивачем була подана заява про зміну розміру позовних вимог, а саме у зв’язку із зростанням заборгованості у товариства з обмеженою відповідальністю Хмільницького районного спеціалізованого управління “Електрогаз”перед Пенсійним фондом за липень 2009 року, позивач просить стягнути з нього кошти в загальній сумі 14005,30 гривень. Окрім того, в обґрунтування змінених позовних вимог надав відповідні докази.

Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав та просив суд задовільнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача проти позовних вимог не заперечував та визнав їх в повному обсязі, проте просив  розстрочити виконання рішення суду.

Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши та дослідивши надані в обґрунтування позову докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом, встановлено, що товариства з обмеженою відповідальністю Хмільницького районного спеціалізованого управління “Електрогаз”зареєстровано в управлінні Пенсійного фонду України у м.Хмільнику Вінницької області як платника страхових внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування, про що свідчить відповідна заява в матеріалах адміністративної справи (а.с.3).

Також судом встановлено, що за товариством з обмеженою відповідальністю Хмільницького районного спеціалізованого управління “Електрогаз”станом на 20.08.2009 року за рахується заборгованість по страхових внесках на обов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 14005,30 гривень за червень липень 2009 року, що підтверджується копіями розрахунків сум страхових внесків за червень –липень 2009 року (а.с. 4,10).

З 01.01.2004 р. набрав чинності Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV від 09.07.2003 р., яким, зокрема, запроваджено обов'язок сплати відповідачем страхових внесків, що відповідно до ст.19 Закону нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 вищевказаного Закону до страхувальників відносяться роботодавці: підприємства, установи і організації,  створені відповідно до законодавства  України,  незалежно  від  форми   власності,  діяльності  та  господарювання,  об'єднання громадян,  профспілки, політичні партії (у тому числі філії,  представництва,  відділення та  інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств,  установ, організацій,  об'єднань громадян,  профспілок,  політичних партій, які  мають  окремий  баланс  і  самостійно  ведуть  розрахунки  із застрахованими особами),  фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності  та  інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності,  які обрали особливий спосіб оподаткування  (фіксований  податок,  єдиний  податок,  фіксований сільськогосподарський  податок,  придбали   спеціальний   торговий патент),   які   використовують  працю  фізичних  осіб  на  умовах трудового договору (контракту) або на інших  умовах,  передбачених законодавством,  або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Загальнообов'язковому державному    пенсійному    страхуванню підлягають згідно п. 1 ч.1 ст.11 Закону №1058-IV громадяни України,  іноземці  (якщо  інше  не  встановлено міжнародними  договорами,  згода  на  обов'язковість  яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства,  які  працюють на підприємствах,  в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України,  незалежно  від  форми  власності,  виду діяльності   та   господарювання,   у   філіях,   представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств  та організацій,  в  об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи  юридичних  та фізичних  осіб - суб'єктів підприємницької діяльності,  які обрали особливий  спосіб  оподаткування   (фіксований   податок,   єдиний податок,   фіксований   сільськогосподарський   податок,  придбали спеціальний  торговий  патент)  на   умовах   трудового   договору (контракту)   або   працюють   на   інших   умовах,   передбачених законодавством,  або виконують роботи на зазначених підприємствах, в  установах,  організаціях  чи  у  фізичних  осіб  за  договорами цивільно-правового характеру.

Пунктом 6 частини 2 статті 17 Закону України №1058-IV та п. 5.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 р. №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за  №64/8663 (далі Інструкція) передбачено, що страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Позовні вимоги підтверджуються наявними у справі матеріалами, зокрема, карткою особового рахунку товариства з обмеженою відповідальністю Хмільницького районного спеціалізованого управління “Електрогаз”(а.с.11-14), копією розрахунків сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з червня 2009 року по липень 2009 року (а.с.4-10), іншими матеріалами адміністративної справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 цього Закону страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані ними за відповідний базовий звітний період, не пізніше, ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Частиною 2 статті 106 Закону визначено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків  і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням  фінансових санкцій. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Невиконання обов’язку щодо сплати боргу стало підставою для звернення позивача до суду.

 На час розгляду справи відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості перед позивачем, крім того, в судовому засіданні позовні вимоги відповідачем визнані в повному обсязі.

Згідно зі ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

 Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги  та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює  докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні. 

Враховуючи, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, суд приходить до висновку позов задовольнити повністю.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов Управління Пенсійного фонду України у м.Хмільнику Вінницької області задовільнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Хмільницького спеціалізованого управління "Електрогаз" (22000, вул.Леніна,9 кв.12 м.Хмільник, р/р 260059121, р/р 26003138342 ВОД Райффайзен банк Аваль МФО 302247, код ЄДРПОУ 31915390)  заборгованість в сумі 14005 грн.30 коп (чотирнадцять тисяч пять гривень тридцять копійок) на користь УПФУ у м.Хмільнику (22000, вул.Столярчука,10 м.Хмільник, р/р 25605323441203 в ОПЕРУ Ощадбанку м.Вінниці, МФО 302076, код 20106440)

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

 Повний текст постанови оформлено:  04.09.09 

Суддя                                                                     Чернюк Алла Юріївна