№ 492083, 12.03.2007, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

13.02.07р.

Справа № А37/358-06

за позовом Нікопольського учбово-виробничого підприємства Дніпропетровського учбово-виробничого об'єднання "Луч" Українського товариства сліпих, м.Нікопольдо Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції, Дніпропетровська область

про визнання недійсними рішень від 30.03.2006 року №0000022200/0/12414, від 12.09.2006року №0000022200/3/35161

Суддя Кеся Н.Б.

Представники:

Від позивача: Кривонос Т.С дов № 21 від 17.01.200 року

Від відповідача: Багно Ю.В дов №41 від 16.08.2006 року

На підставі ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина постанови.

СУТЬ СПОРУ:

Нікопольське учбово-виробниче підприємство Дніпропетровського учбово-виробничого об'єднання "Луч" Українського товариства сліпих (далі –позивач) звернулося з позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції (далі –відповідач) і просить суд визнати недійсними рішення від 30.03.2006 року №0000022200/0/12414, від 12.09.2006року №0000022200/3/35161. Позовні вимоги обґрунтовані незгодою позивача із застосуванням до нього пені за порушення термінів розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності (далі - ЗЕД), оскільки підприємств не має валютних цінностей та майна за межами України.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що позивачем відвантажено за межі України товар, а оплата не отримана. У зв’язку з тим, що позивач не надав доказів звернення до суду до боржника, він повинен сплатити пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд

В с т а н о в и в :

На підставі акту №560/237.05477600 від 21.03.2006року „Про результати планової виїзної документальної перевірки Нікопольського учбово-виробничого підприємства Дніпропетровського учбово-виробничого об’єднання „Луч” Українського товариства сліпих з питання дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період фінансово-господарської діяльності з 01.04.2004року по 31.12.2005року” та матеріалів адміністративного оскарження відповідачем видані рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30.03.2006 року №0000022200/0/12414від 12.09.2006року №0000022200/3/35161, яким застосовано до позивача пеню за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД на суму 75325,51грн.

Видання вказаних рішень пов’язуються з наступними обставинами згідно з актом спірної перевірки.

Згідно з ст. 1 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті „ відповідачем перевірено питання своєчасності надходження валютних коштів за експортну продукцію при здійсненні експортного контракту № 1 від 30.12.1997 року з ТОВ „вікторія”, Росія, і встановлено наступне:

по експортному контракту № 1 від 30.12.1997 року з ТОВ „Вікторія” Учбово –виробничим підприємством Українського товариства сліпих відвантажено елемент фільтрувальний (код ТН ЗЕД 480540000) на умовах постачання СРТ- м. Воронеж по ВМД № 377 від 30.01.1998 року фактурною вартістю 46519,30 грн. (145372,81 руб. РФ, курс 0,32). Граничний термін надходження оплати 29.04.1998 року. Згідно з попереднього акту перевірки № 31/231.05477600 від 30.07.2004 року) по даному контракту рахувалась дебіторська заборгованість у сумі 145372,81 руб. РФ, на яку нарахована пеня за період з 16.05.2002 року по 30.07.2004 року у сумі 117124,63 грн. на момент теперішньої перевірки оплата за відвантажену продукцію не надійшла і рахується дебіторська заборгованість у сумі 145372,81 руб. РФ.

Таким чином, згідно зі ст. 4 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” встановлено, що порушення резидентом строків, передбачених цим Законом тягне за собою стягнення пені за кожен день прострочки у розмірі 0,3% від суми не отриманою виручки (митної вартості не отриманої продукції) в іноземній валюті, перерахованою у грошову одиницю України по валютному курсу НБУ на день виникнення заборгованості. Сума пені по даному контракту за період з 31.07.2004 року по 31.12.2005 року становить 75 325,51 грн.

Суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи, у тому числі постанови Вищого адміністративного суду України від 08.06.2006року, постанови про відмову у порушення кримінальної справи від 19.06.1998року, постанови Белгородської митниці від 24.09.1998року по справі про порушення митних правил №11700-966/98, постанови Белгородської митниці від 023.09.2002року про припинення виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення №11700-966/98 від 24.09.1998року, постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 09.10.1998року, листів управління Федеральної податкової служби по Белгородській області від 09.02.2006року №31-10/08/00-987 та від 14.03.2006року №31-10/08/01867 вбачається, що Нікопольським учбово-виробничим підприємства Дніпропетровським учбово - виробничим об’єднанням „Луч „ Української спілки сліпих на підставі вказаного в акті перевірки експортного контракту з ТОВ „Вікторія” (Росія), елементи фільтрувальної очистки масла в кількості 51008 шт. на суму 145 372,81 російських рублів, 05.01.1998 року отримано на складі підприємства позивача по накладній № 653 працівником підприємства (Росія) для доставки товару автомобільним транспортом, як це було передбачено контрактом. Товар вивезено за межі ситної території України, що підтверджено митною декларацію № 377 від 30.01.1998 року. Але в період з 05.02.1998 року по 07.02.1998 року у м. Воронежі викрадено.

На момент проведення перевірки оплата за відвантажену продукцію не надійшла і рахується дебіторська заборгованість в сумі 145 372,81 російських рублів.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України„Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується.

Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії НБУ.

Відповідно до ст. 4 цього Закону, порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Позивач не надав доказів звернення з позовом або заявою до Міжнародного комерційного арбітражного суду чи Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України про стягнення заборгованості із контрагента за контрактом № 1 від 30.12.1997 року. Таким чином, підстави для зупинення або скасування нарахування пені –відсутні.

Інструкцією про порядок здійснення контролю і отримання ліцензії за експортними та лізинговими операціями, затвердженою Постановою Правління НБУ від 24.03.1999 року № 136, не встановлено моменту припинення застосування штрафних санкцій до резидента у разі неможливості одержання резидентом виручки чи продукції від іноземного партнера за укладеним контрактом.

З врахуванням викладеного, пеня за порушення резидентами термів, передбачених ст. ст. 1,2 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, нараховується без обмежень до моменту зарахування коштів на валютний рахунок експортера в уповноваженому банку при здійсненні експортної операції та до моменту здійснення поставки товару на Україну при здійсненні імпортної операції.

У зв’язку з цим посилання позивача на те, що у нього відсутні валютні цінності або майно за межами України, суд вважає необґрунтованим, а тому не приймає як єдину підставу для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 94, 160-163, п.6 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу Адміністративного Кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ :

В позові відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена у строки та порядку, передбачені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Б.Кеся

Постанову оформлено у повному обсязі 12.03.2007року