Справа № 640/537/14-ц
н/п 6/640/311/15
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" серпня 2015 р.
Київський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Невядомського Д.В.
при секретарі Кузнецовій А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова заяву державного виконавця Київського ВДВС ХМУЮ про встановлення порядку виконання рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, -
В С Т А Н О В И В:
Державний виконавець Київського ВДВС ХМУЮ про встановлення порядку виконання рішення шляхом визначення періоду стягнення аліментів з відповідача на користь позивача у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Судом встановлено, що рішенням Київського районного суду м. Харкова від 27 лютого 2014 року позов було задоволено частково та вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на одну дитину, щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви, тобто з 12.01.2012 року до досягнення дітьми повноліття.
Рішенням Апеляційного суду Харківської області (далі АСХО) від 02.04.2014 року, залишеним без змін ухвалою ВССУ від 03.07.2014 року, рішення Київського районного суду м. Харкова було змінено та у резолютивній частині зазначено, що стягувана сума аліментів має бути визначена в розмірі 1/3 частини від усіх видів доходу та не може бути меншою ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. В решті рішення Київського районного суду м. Харкова від 27 лютого 2014 року - залишено без змін.
Враховуючи, що в своїй заяві державний виконавець посилається на ст.. 368 ЦПК України, яка не регулює питання встановлення порядку виконання рішення шляхом визначення періоду стягнення аліментів з відповідача на користь позивача, а також на ст.. 221 ЦПК України, яка регулює питання про розяснення судового рішення, а не встановлення порядку та способу виконання рішення суду - відсутні підстави для задоволення такої заяви.
Отже, у разі незрозумілості тексту судового рішення, державний виконавець має право звернутися до компетентного суду, яким є Апеляційний суд Харківської області, на підставі ст.. 221 ЦПК України.
У разі необхідності встановити порядок виконання рішення, державний виконавець має право звернутися до суду, який видав виконавчий лист, яким є Київський районний суд м. Харкова, на підставі ст.. 373 ЦПК України, обґрунтувавши необхідність встановлення конкретного порядку виконання рішення суду.
Керуючись ст. 368 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні заяви державного виконавця Київського ВДВС ХМУЮ про встановлення порядку виконання рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей відмовити.
Дана ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд міста Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом пяти днів з дня його проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя Д.В. Невядомський
The court decision No. 49093994, Kyivskyi District Court of Kharkiv City was adopted on 13.08.2015. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find useful information conveniently.
This decision relates to case No. 640/537/14-ц. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: