Decision № 4902513, 30.10.2008, Zhovtnevyi District Court of Dnipropetrovsk City

Справа № 2-1685/2008р.

РІШЕННЯ

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2008 року  Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого - судді Ткаченко Н.В.

при секретарі - Омарбековій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ВАТ „Дніпрофарм” про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 21.01.2008р. звернулася до суду з позовом до ВАТ „Дніпрофарм” про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, моральної шкоди. 30.10.2008р. позивачкою було уточнено позовні вимоги.

В обґрунтування своїх позовних вимог з урахуванням їх уточнень позивачка у позовній заяві посилалася на те, що з 01.12.1995р. по 07.07.2007р. вона працювала у відповідача. У порушення ст. 115 КЗпП України відповідач з грудня 2006р. по день звільнення не виплачує позивачці заробітну плату та  всупереч вимог ст. 116 КЗпП України, не розрахувався з нею і на день звільнення. Крім того, вона має право на стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати та стягнення моральної шкоди у зв'язку з тим, що відповідач тривалий час затримує виплату їй заробітної плати, а інших доходів у неї не має, що призвело до втрати нормальних життєвих зв'язків та пов'язаних з цим моральних страждань. Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20.12..2007р. на користь позивачки було стягнуто з відповідача заборгованість по заробітній платі за період з квітня 2006р. по листопад 2006р., компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати за цей же період та моральну шкоду, також за цей же період Відповідачем - ВАТ „Дніпрофарм” - було надано суду в травні 2007р. довідку про заборгованість підприємства перед позивачкою по заробітній платі, де відобразив лише період заборгованості з квітня 2006р. по листопад 2006р. включно, де ця заборгованість складає 5033грн. 73коп. З урахуванням того, що з 26.04.2006р. на підприємстві простой, позивачка просила розрахувати розмір заборгованості по заробітній платі за період з грудня 2006р. по день звільнення, тобто по червень 2007р. включно, шляхом визначення середньої заробітної плати за період з травня 2006р. по листопад 2006р. включно, помноженої на кількість місяців заборгованості, з урахуванням того факту що на підприємстві з 26.04.2008р. був простой, та заробітна плата за період з травня по листопад 2006р. нараховувалась відповідно до вимог ч. 1 ст. 113 КЗпП України, тобто з додатковим діленням на 2/3. Крім того, позивачка просила стягнути моральну шкоду у розмірі 50% від суми заборгованості по заробітній платі. Провадження щодо позовних вимог про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, просила закрити оскільки відповідачем довідка про дану суму не надана.

Позивачка просила розглядати справу в судовому засіданні за її відсутності з урахуванням наданих 15.10.2008р. письмових пояснень ( а.с. № 18).

Представник відповідача - ВАТ „Дніпрофарм” 15.10.2008р. надав суду заяву про визнання позовних вимог в частині стягнення заборгованості по заробітній платі за період з грудня 2006р. по день звільнення працівника, підтвердив, що з 26.04.2006р. на підприємстві введено простій. Позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди не визнав, просив відмовити в задоволені цієї частини позовних вимог, оскільки заборгованість по заробітній платі виникла не з вини підприємства. Крім того, просив розглядати справу в судовому засіданні за його відсутності з урахуванням наданих письмових пояснень ( а.с. № 19).

За такими обставинами, та відповідно до вимог ст. 169 ЦПК України, суд вважає можливим розглядати справу за відсутності сторін та винести по справі рішення на загальних підставах, встановлених ЦПК України (оскільки відповідачем була в письмових поясненнях висловлена думка стосовно позовних вимог позивачки, яка й була врахована при винесені рішення).

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги про стягнення заробітної плати та інших вимог з урахуванням їх уточнення 30.10.2008р. підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 знаходилась в трудових правовідносинах з ВАТ „Дніпрофарм” з 01.12.1995р. по 07.07.2007р. (а.с. № 17,18).

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20.12.2007р. позовні вимоги позивачки щодо стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації втрати частини заробітної плати в зв'язку з порушенням терміну виплати та моральної шкоди за період з квітня 2006р. по листопад 2006р. включно були задоволені ( а.с. № 17)

У порушення ст. 115 КЗпП України відповідач з грудня 2006р. по день звільнення не виплачує позивачці заробітну плату.

Заборгованість з квітня 2006р. по листопад 2006р. включно складає 5033 грн. 73коп., що підтверджується оригіналом довідки підприємства за 11.05.2007р. (а.с. № 25 цивільної справи № 2-963\2007р.).

За інший період часу, а саме з грудня 2006р. по день звільнення позивачки, відповідачем - ВАТ „Дніпрофарм”, не надано суду відповідних довідок про стан заборгованості підприємства по заробітній платі та про розмір компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, незважаючи на численні звернення суду як безпосередньо до відповідача, так і до інших інстанцій - виконавчої служби Жовтневого району м. Дніпропетровська, прокуратури Жовтневого району м. Дніпропетровська, голови профспілок працівників хімічної на нафтопереробної промисловості (дивись листування Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з цими інстанціями в матеріалах цивільної справи № 2- 317/2008р. за позовом ОСОБА_2 до ВАТ „Дніпрофарм” про стягнення заборгованості та іншим вимогам).

Приймаючі до уваги те, що позивачка в своїх письмових поясненнях, наданих суду 30.10.2008р. посилалася, що з 26.04.2006р. по сьогоднішній день підприємство у стані простою, а відповідач не заперечував даного факту в своїх письмових поясненнях, наданих суду 15.10.2008р., суд вважає за можливе визначити розмір заробітної плати позивачки за період з грудня 2006р. по день звільнення, тобто по червень 2007р. включно, виходячи з розрахунку середньої заробітної плати за період з травня 2006р. по листопад 2006р. включно, помноженої на кількість місяців заборгованості по червень 2007р. включно без додаткового ділення на 2/3 (положення ч. 1 ст. 113КЗпП України), оскільки в період з травня 2006р. по листопад 2006р. (дані не заперечуються сторонами ) розрахунок заборгованості перед позивачкою вказувався в довідці від 11.05.2007р. вже з урахуванням простою на підприємстві тобто це і є 2/3 частини її окладу, отже виходить, що у суду є можливість визначити середній заробіток позивачки з урахуванням простою.

Таким чином, суд вважає за можливе стягнути заборгованість за період з грудня 2006р. по червень 2007р. (період звільнення) включно в розмірі 4212грн. 32коп. (середній заробіток за період з травня 2006р. по листопад 2006р. складає 601грн. 76коп. * на 7 місяців заборгованості).

Крім того, оскільки невиплатою заробітної плати тривалий час (а саме близько двох років ) позивачці були спричинені моральні страждання, які виразилися у втраті нормальних життєвих зв'язків та переживань щодо джерел існування, суд вважає за необхідне на підставі ст. 237-1 КЗпП України задовольнити вимоги позивачки про відшкодування моральної шкоди з урахуванням їх уточнення 30.10.2008р. в розмірі 2106грн.16коп., що складає 50 % від суми заборгованості по заробітній платі за весь період затримки з грудня 2006р. по червень 2007р. включно.

Суд вважає за можливе не застосовувати про визначені розміру заборгованості по заробітній платі за період з грудня 2006р. по червень 2007р. включно (період звільнення) норми ст.28 Закону України „Про оплату праці” „Захист прав працівників у разі банкрутства підприємства”, оскільки процедура банкрутства підприємства не завершена, а призупинена, що підтверджується листом Господарського суду від 04.08.2008р. (а.с. № 170 цивільної справи № 2- 317/2008р. за позовом ОСОБА_2 до ВАТ „Дніпрофарм” про стягнення заборгованості та іншим вимогам).

Приймаючи до уваги ці обставини, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 з урахуванням їх уточнення 30.10.2008р. слід задовольнити в повному обсязі, стягнувши з ВАТ „Дніпрофарм” заборгованість по заробітній платі за період з грудня 2006р. по червень 2007р. включно (тобто по період звільнення) в розмірі 4212грн. 32 коп., моральну шкоду в розмірі 2106грн. 16 коп.

Приймаючи до уваги, що позивачка відмовляється від позовних вимог в частині стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати за період з грудня 2006р. по день звільнення та дана відмова не порушує нічиїх законних прав і інтересів, наслідки відмови від позову відповідно до ст. 206 ЦПК України позивачці роз'яснено, про що є відмітка в письмових поясненнях позивачки від 30.10.2008р., суд вважає, що відмову позивачки від позову слід прийняти, а провадження по цивільній справі в частині стягнення на користь позивачки заборгованості по компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати за період з грудня 2006р. по день звільнення слід закрити.

На підставі вимог п. 2 ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд вважає за необхідне рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивачки суми заробітної плати за один місяць в розмірі 601грн. 76коп. допустити до негайного виконання (розрахунок цієї суми проводився таким чином : загальна сума заборгованості за період з грудня 2006р. по день звільнення, тобто по червень 2007р. включно, поділена на певну кількість місяців заборгованості).

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, обговорюючи питання про судові витрати, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 59грн. 50коп. (51грн. за позовні вимоги в частині заборгованості по заробітній платі та компенсації + 8грн.50коп. за позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди), а також витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ в розмірі 30грн. (оскільки позивачка за вимогами закону при подачі позову була звільнена від сплати судового збору та витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ).

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 115, 116, 237-1 КЗпП України, ст. 34 Закону України „Про оплату праці”, ст. ст. 8, 10, 11, 60, 88, ч.4 ст. 169, 205,206, ст. ст. 212, 213, 214, 215, 367 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ВАТ „Дніпрофарм” про стягнення заборгованості по заробітній платі, моральної шкоди - задовольнити.

Стягнути з ВАТ „Дніпрофарм” (ЄДРПОУ 01973118, 49005 м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, б. 12, р/р 26008301505 в ДФ АКБ „Золоті ворота”, МФО № 307145) на користь ОСОБА_1 суму заборгованості по заробітній платі за період з грудня 2006р. по червень 2007р. включно в розмірі 4212грн. 32 коп.

Стягнути з ВАТ „Дніпрофарм” (ЄДРПОУ 01973118, 49005 м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, б. 12, р/р 26008301505 в ДФ АКБ „Золоті ворота”, МФО № 307145) на користь ОСОБА_1 суму в рахунок відшкодування моральної шкоди за період з грудня 2006р. по червень 2007р. включно в розмірі 2106грн. 16 коп.

Стягнути з ВАТ „Дніпрофарм” (ЄДРПОУ 01973118, 49005 м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, б. 12, р/р 26008301505 в ДФ АКБ „Золоті ворота”, МФО № 307145) на користь держави судовий збір у розмірі 59грн. 50 коп., а також витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ в розмірі 30грн.

Рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивачки суми заробітної плати за один місяць в сумі 601грн. 76 коп.  допустити до негайного виконання.

Провадження щодо позовних вимог ОСОБА_1 до ВАТ „Дніпрофарм” про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати за період з грудня 2006р. по день звільенння - закрити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: