Court ruling № 48964825, 19.08.2015, Mykolaiv Regional Court of Appeal

Справа №477/700/15-ц 19.08.2015 19.08.2015

Провадження №22-ц/784/1884/15

Суддя суду першої інстанції - Козаченко Р.В.

Доповідач апеляційного суду - Кутова Т.З.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючої - Кутової Т.З.,

суддів: Крамаренко Т.В., Буренкової К.О.,

із секретарем судового засідання - Біляєвою В.М.,

за участю: позивачки ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви

за апеляційною скаргою

ОСОБА_3

на ухвалу судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 26 червня 2015 року за позовом

ОСОБА_3

до

Миколаївського об'єднання оздоровчих підприємств

«Миколаївсільгоспздравниця»

про

визнання права власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И Л А:

В березні 2015 року ОСОБА_3 пред'явила до суду позов до Миколаївського об'єднання оздоровчих підприємств «Миколаївсільгоспздравниця» про визнання права власності на нерухоме майно.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 26 травня 2015 року вказана позовна заява залишена без руху, а наступною ухвалою судді від 26 червня 2015 року цей позов визнано неподаним та повернуто позивачці.

ОСОБА_3 подала на вказану ухвалу апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність її вимогам цивільно-процесуального законодавства України, просила оскаржувану ухвалу скасувати, а позовну заяву повернути до суду для усунення порушень процесуальних норм та вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Зі змісту ст.ст. 119-121 ЦПК України вбачається, що позовна заява може бути визнана неподаною і повернута позивачу у разі, якщо вона подана без додержання всіх вимог, передбачених ст. 119 ЦПК України та не оплачена судовим збором, а позивач на вимогу судді і у встановлений ним строк, не усунув недоліків позовної заяви, або не сплатив необхідні судові витрати.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суддя визнав позовну заяву неподаною та повернув її позивачеві з підстав що вона не містила ціну позову та повний перелік доданих до неї документів, а також що до заяви не додано документ на підтвердження сплати судового збору.

Так, із змісту позовної заяви поданої ОСОБА_3 слідує, що ціна позову в ній не зазначена. Перелік документів доданих до позовної заяви, який наведений в позові не є конкретним, тобто не містить найменування доданого документу. Проте, квитанція про сплату судового збору, про яку вказано як додаток до позову в самому позові, фактично в матеріалах справи відсутня.

Між тим позивачка вимоги, викладені в ухвалі судді, не виконала, докази щодо сплати судового збору - не надала.

Враховуючи наведене, суддя першої інстанції обгрунтовано на підставі ч.2 ст. 121 ЦПК України визнав позовну заяву ОСОБА_3 неподаною та повернув її останній.

Вказана ухвала не є перешкодою для повторного звернення з аналогічним позовом з додержанням вимог ст.ст. 119 -121 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги стосовно порушення вимог ч. 1 ст. 21 ЦПК України, якою передбачено недопустимість повторної участі судді в розгляді справи не можна прийняти до уваги.

Так, процесуальними нормами вказаної статті ЦПК України встановлено застереження щодо неможливості участі судді у новому розгляді судом першої інстанції після скасування попереднього рішення або ухвали про закриття провадження у справі.

Проте, із матеріалів даного позову слідує, що апеляційним судом за даними матеріалами була скасована не ухвала про закриття провадження у справі, а ухвала про відмову у відкритті провадження у справі, що не є тотожнім та не виключає можливості участі того ж судді у подальшому розгляді даної справи.

Також не заслуговують на увагу посилання в апеляційній скарзі на порушення права позивачки щодо надання нею пояснень з приводу заявленого нею відводу, оскільки такі пояснення можуть бути надані в судовому засіданні, проте провадження за позовом ОСОБА_3 не відкривалося та справа до судового розгляду не призначалася.

Враховуючи наведенні висновки стосовно відсутності в процесуальному законі заборони щодо участі того ж судді в подальшому розгляді даних матеріалів позову після скасування апеляційним судом ухвали про відмову у відкритті провадження, а також, що розгляд цим же суддею інших справ в кримінальному провадженні стосовно того ж предмету який є спірним в даному позові не є підставою для відводу судді відповідно до положень ст. 20 ЦПК України. При цьому посилання позивачки на сумніви, щодо об'єктивності та неупередженості судді, не підтвердженні об'єктивними фактами та відповідними доказами.

За вказаних обставин, доводи апеляційної скарги щодо незаконності оскаржуваної ухвали безпідставні і є наслідком суб'єктивного тлумачення позивачкою положень цивільно-процесуального законодавства.

Враховуючи наведене, колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а ухвалу судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 26 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді