Court ruling № 48900201, 19.08.2015, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2015 року м. Київ К/800/44960/14

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

при секретарі Ігнатенко О.В.,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Інспекція)

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.12.2012

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2013

у справі № 2а/0470/14528/12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Депозитарно-фондова компанія "Славутич Капітал» (далі - Товариство)

до Інспекції

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Судове засідання проведено за участю представників:

Товариства - Матяш Т.В.,

Інспекції - не з'явились.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2012 року Товариство звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.09.2012 № 0006001501, згідно з яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 675 748 грн. за основним платежем та 168 937 грн. за штрафними санкціями.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.12.2012, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2013, позов задоволено з тих мотивів, що позивач правомірно врахував від'ємне значення фінансового результату від операцій з цінними паперами у податковій декларації з податку на прибуток за І півріччя 2012 року без урахування обмежень, встановлених пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України (далі - ПК).

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з касаційною скаргою Інспекції, в якій вона просить скасувати прийняті у справі судові рішення та відмовити у задоволенні позову. Основним доводом касаційної скарги зазначено те, що висновки судів, покладені в основу прийняття ухвалених у справі судових актів, ґрунтуються на неправильному тлумаченні судами приписів пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПК.

У запереченні на касаційну скаргу Товариство зазначає про правильність та обґрунтованість висновків попередніх судових інстанцій та просить залишити оскаржувані судові акти без змін, а скаргу - без задоволення.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог виходячи з такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що Інспекцією було проведено камеральну перевірку податкової звітності Товариства з податку на прибуток за І півріччя 2012 року.

Результати цієї перевірки викладені в акті від 17.08.2012 № 2311/1501/32614167, в якому відображено висновок податкового органу про недотримання платником установленого пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПК 25-відсоткового обмеження суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток, що підлягає відображенню у складі витрат платника у І півріччі 2012 року, наслідком чого стало заниження податкового зобов'язання Товариства з цього податку на 675 748 грн.

Наведене стало підставою для прийняття Інспекцією оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Судами також встановлено, що від'ємне значення в оспорюваній сумі є, по суті, фінансовим результатом від операцій Товариства з цінними паперами.

Порядок оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами визначено у пункті 153.8 статті 153 ПК.

Так, згідно з правилами, наведеними у цьому пункті якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 цього розділу.

Відповідно до пункту 150.1 статті 150 ПК якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПК передбачено, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2012 - 2015 роках таким чином: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів платників з доходом за 2011 рік 1 мільйон гривень та більше станом на 1 січня 2012 року є від'ємне значення (з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 податковий рік), то сума цього значення підлягає включенню до витрат: звітних (податкових) періодів починаючи з І півріччя і наступних звітних періодів 2012 року у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення. У разі якщо 25 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування не погашається протягом цього і за наслідками наступних податкових періодів 2012 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов'язань у наступних податкових періодах;

Таким чином, як вірно зазначили суди, наведеною нормою ПК встановлено 25-відсоткове обмеження при відображенні від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток, що має відмінну правову природу від юридичної сутності від'ємного фінансового результату платника від операцій з цінними паперами.

Адже чинне податкове законодавство України передбачає відокремленість обліку фінансового результату операцій з цінними паперами від операцій, що враховуються платником при визначенні об'єкта оподаткування податку на прибуток. Такий фінансовий результат являє собою різницю між доходами та витратами платника виключно від операцій з цінними паперами, деривативами, корпоративними правами. У той же час об'єкт оподаткування податку на прибуток включає: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України (стаття 134 ПК).

Наведене свідчить на користь висновку про те, що особливості відображення від'ємного значення об'єкта оподаткування у податковому обліку платника не поширюються на відокремлений облік його фінансового результату від операцій з цінними паперами.

З урахуванням викладеного суди попередніх інстанцій дійшли цілком об'єктивного висновку про протиправність оспорюваного акта індивідуальної дії та правомірно задовольнили позов.

Норми права при вирішенні спору застосовані судами правильно. Порушень процесуальних норм, що тягнуть скасування судових актів, не виявлено.

За таких обставин, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.12.2012 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2013 у справі № 2а/0470/14528/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько