Court ruling № 48770957, 10.08.2015, Kharkiv Administrative Court of Appeal

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2015 р.Справа № 592/1569/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Бартош Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 20.04.2015р. по справі №592/1569/15-а за позовом Управління соціального захисту населення Сумської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення допомоги,

ВСТАНОВИЛА:

19.02.2015 року Управління соціального захисту населення Сумської міської ради (далі-позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі-відповідач) про стягнення надміру виплаченої соціальної допомоги у розмірі 19712,00 грн.

Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 20.04.2015 року позов задоволено.

Стягнуто з відповідача на користь позивача надміру виплачену суму соціальної допомоги у розмірі 19712 грн.

Відповідач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу в якій просить суд апеляційної інстанції постанову Московського районного суду м. Харкова від 18 грудня 2014 року скасувати та прийняти нову постанову якою задовольнити позов повністю.

Зазначає, що задовольняючи частково позов, суд першої інстанції не врахував, положення Законів України "Про державну допомогу сім"ям з дітьми"; "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям -інвалідам", фактичні обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що відповідач відповідно до поданих нею заяв від 10.08.2012 року, 06.02.2013 року, 06.08.2013 року, 06.02.2014 року, 07.08.2014 року отримала державну допомогу на дитину-інваліда з урахуванням.

За результатами розгляду заяви відповідача від 14.11.2014 року та довідки Сумського обласного клінічного психоневрологічного диспансера від 12.11.2014 року виявлено факт приховання інформації про перебування дитини-інваліда у лікарні..

03.12.2014 року на адресу позивача направлено повідомлення про наявність переплати в розмірі 19712 грн. у зв'язку з поданням недостовірної інформації щодо перебування дитини-інваліда у психоневрологічному диспансері та запропоновано повернути суму надбавки на догляд за дитиною-інвалідом у сумі 19712 грн.

На час розгляду справи відповідачем зазначена вище сума отриманої державної допомоги сплачена не була.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що відповідач не мала право на отримання допомоги у зв'язку з підробленням документів для її отримання.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

У постановах від 18 червня 2013 року (справи№21-124а13 та 21-204а13) Верховний Суд України обґрунтував позицію, згідно з якою справи за позовами органів Пенсійного фонду України до підприємств, організацій, установ про стягнення суми зайво виплачених сум не належать до адміністративних справ, оскільки містять вимоги про відшкодування шкоди.

Так, Верховним Судом України зазначено, що адміністративною справою є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а не спір про стягнення переплаченої пенсії у зв"язку з наданням відповідачем недостовірних відомостей.

З огляду на те, що характер спорів між органами Пенсійного фонду України та підприємствами, установами, організаціями чи фізичними особами з приводу стягнення надмірно сплаченої пенсії, а також між органом соціального захисту населення та фізичними особами з приводу стягнення надміру виплаченої надбавки на догляд за дитиною - інвалідом є аналогічним, колегія суддів дійшла до висновку про те, що на даний спір юрисдикція адміністративних судів також не поширюється.

При таких обставинах, колегія суддів, вважає що слід застосовувати приписи статті 157 КАС України, та закрити провадження у справі.

Так, пункт1 частини1 наведеної вище статті каже, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічної правової позиції дотримувався Вищий адміністративний суд України у справі №К/800/40891/13 ухвала від 23.10.2014 року.

Судом першої інстанції неправильно застосовані норми процесуального права, тому судове рішення підлягає скасуванню, а провадження по справі - закриттю.

В своїй апеляційній скарзі відповідач не наводить викладені вище колегією суддів доводи.

В силу приписів статті 195 КАС України, яка каже, що суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи, колегія суддів, вважає можливим частково задовольнити апеляційну скаргу.

Відповідно ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно до п.4 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду і закрити провадження у справі.

В силу приписів ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою технічного засобу не здійснювалось.

Колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - частковому задоволенню.

Керуючись ст. 157, ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 4 ст. 198, 203, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 20.04.2015р. по справі №592/1569/15-а скасувати і провадження по справі 592/1569/15-а закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Мельнікова Л.В. Бартош Н.С. Повний текст ухвали виготовлений 17.08.2015 р.