Decision № 4873990, 21.09.2009, Commercial Court of Volyn Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "21" вересня 2009 р. по справі № 03/114-38

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Ліхтнер Бетон Луцьк”, м. Луцьк

до відповідача Приватного підприємства “Простір”, с. Підгайці Луцького району Волинської області

про стягнення 83 202 грн. 14 коп. заборгованості, пені, 3% річних та інфляційних втрат

Суддя Сініцина Л.М.

Представники:

від позивача: Парфенюк А.С. - адвокат, дов. в справі

від відповідача: Розовик Н.В. –юрисконсульт, дов. в справі

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю “Ліхтнер Бетон Луцьк” просить суд стягнути з Приватного підприємства “Простір” 83 202 грн. 14 коп., в т.ч. –78 608,46 грн. - основного боргу, 2 584,39 грн. - пені, 374,74 грн. - 3% річних та 1 634,55 грн. - інфляційних втрат за поставлений товар згідно видаткових накладних.

Відповідач у відзиві на позов №26/09 від 21.09.2009р. просить суд відмовити позивачу у стягненні пені в розмірі 2 584,39 грн.; розстрочити виконання рішення суду на один рік у слідуючому порядку: погашати суму стягнення щомісячно до 30 числа рівними частинами (а.с. 96).

Із досліджених матеріалів справи, пояснень представників сторін, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Ліхтнер Бетон Луцьк” поставило Приватному підприємства “Простір” бетон на загальну суму 575 191 грн. 15 коп., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями до них (а.с.17-57, 86). Крім того, згідно акту №оу0000009 від 29.08.2008р. відповідач зобов'язаний оплатити позивачу 549 грн. за перевищення норми розвантаження (а.с.58).

Відповідно до довідки банку від 27.07.2009р. Приватне підприємство “Простір” за поставлений товар та перевищення норм розвантаження розрахувалося частково в сумі 497 122 грн. 69 коп. (а.с.59).

Статтею 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Отже, заборгованість Приватного підприємства “Простір” перед Товариством з обмеженою відповідальністю “Ліхтнер Бетон Луцьк” становить 78 608 грн. 46 коп. (575 191,15 + 579 –497 122,69 = 78 608,46 грн.) і підлягає до стягнення.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку ціни позову, сума інфляційних втрат за період з 12.06.2009р. по 11.08.2009р., тобто після пред’явлення вимоги (а.с.14-16), становить 1 634 грн. 55 коп., сума 3% річних за той же період становить 374 грн. 74 коп. (а.с.7-8). Відповідачем у відзиві та представником відповідача в судовому засіданні визнані вимоги щодо основного боргу, 3% річних, інфляційних втрат та судових витрат.

Крім того, позивачем нараховано відповідачу пеню за період з 12.06.2009р. по 11.08.2009р. в сумі 2 584 грн. 39 коп. (а.с.7).

Однак, в стягненні пені в сумі 2 584 грн. 39 коп. слід відмовити, оскільки господарські операції відбувались відповідно до видаткових накладних, в яких не передбачались терміни оплати продукції, письмових договорів з визначенням терміну сплати також не укладалося, тобто, строк оплати продукції не визначався. Отже, відсутні підстави для стягнення пені.

До стягнення підлягає основний борг в сумі 78 608 грн. 46 коп., інфляційні втрати в сумі 1 634 грн. 55 коп., 3% річних в сумі 374 грн. 74 коп. Всього: 80 617 грн. 75 коп.

Клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду на один рік до задоволення не підлягає, оскільки відповідачем не надано суду доказів на підтвердження важкого фінансового стану і не доведено обставин, які можуть ускладнити виконання рішення.

Відповідно до статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути пропорційно розміру задоволених вимог витрати по сплаті державного мита в сумі 806 грн. 18 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 114 грн. 46 коп. та витрати на послуги адвоката в сумі 1 500 грн. 00 коп. Витрати на послуги адвоката судом зменшені з 2 000 грн. (а.с.78-80) до 1 500 грн. на підставі пункту 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/973 від 14.12.2007р. згідно якого господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним; за таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Керуючись статтями 526, 625 ЦК України, статтею 193 ГК України, статтями 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства “Простір” (юридична адреса:45602 с.Підгайці Луцького району Волинської області, вул. Перемоги, 5; фактична адреса: 43000 м. Луцьк, вул. Індустріальна, 6, код ЄДРПОУ 31980014, р/р 260065520 в ВОД ВАТ «Райффайзен банк Аваль»м.Луцьк, МФО 303569) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ліхтнер Бетон Луцьк” (43000 м. Луцьк, пров. Дорожній, 4, код ЄДРПОУ 35684017, р/р 26005015097 в КБ «Західінкомбанк»ТзОВ, м.Луцьк, МФО 303484) основний борг в сумі 78 608 грн. 46 коп., інфляційні втрати в сумі 1 634 грн. 55 коп., 3% річних в сумі 374 грн. 74 коп., державне мито в сумі 806 грн. 18 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 114 грн. 46 коп. та витрати на послуги адвоката в сумі 1 500 грн. 00 коп. Всього: 83 038 грн. 39 коп.

3. В стягненні 2 584 грн. 39 коп. пені відмовити.

Суддя Л.М.Сініцина

Повний текст рішення підписано __.09.2009р.