Справа №1-126/2010
Провадження № 1-126/2010
ВИРОК
іменем України
23 вересня 2010 року
Радехівський районний суд
Львівської області
в складі головуючого судді Крета А.І.
при секретарі Загайській І.В.
з участю прокурора Ватраля Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Радехові Львівської області справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, гр-на України, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, не працюючого, раніше не судимого
за ст.121 ч.1 КК України.
В С Т А Н О В И В:
Підсудний ОСОБА_1, 26.04.2010 року, приблизно о 2 год., перебуваючи в стані алкогольного спяніння і знаходячись на вул. Гайова в с.Хмільно Радехівського району, під час конфлікту з ОСОБА_2, який виник на грунті неприязних стосунків, умисно наніс один удар ножем в область живота ОСОБА_2, чим спричинив йому проникаюче поранення передньої черевної стінки з пошкодженням тонкої кишки, брижі сигмовидної кишки, яке ускладнилося внутрічеревною кровотечею, та відноситься до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя в момент заподіяння.
Підсудний ОСОБА_1 винним себе в скоєнні злочину визнав повністю та в судовому засіданні показав, що 25.04.2010 року, приблизно біля 17 год., він приїхав в с.Хмільно де зустрівся із своїми знайомими ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Приїхав він власним скутером «Альфа». В магазині вони взяли горілку і в трьох пішли в лісовий масив за с. Хмільно. В лісі вони відпочивали, вживали спиртне та спілкувалися. Хоче повідомити, що по вихідних він часто зустрічається з своїми знайомими і вони стараються проводити час на природі. Під-час однієї з таких зустрічей він мав з собою невеликого кухонного ножа, якого забув забрати. Саме цього ножа він і побачив 25.04.2010 року в користуванні ОСОБА_3 і повідомив йому, що це його ніж і він його сьогодні забере. ОСОБА_3 не заперечував проти цього і підтвердив, що це саме його ніж. В процесі відпочинку до них приєднався його брат ОСОБА_5, який приніс із собою пляшку горілки. В лісовому масиві вони перебували приблизно до 21 год. та пішли на дискотеку в село де перебували до її закриття, тобто приблизно до 24 год. Перед закінченням дискотеки до них підійшов хлопець на імя Юра. Прізвища його він не знає, але вони знайомі з вигляду. Юра повідомив, що сьогодні він святкує день народження, і з цього приводу запросив їх в приміщення кафе-бару, який знаходиться на другому поверсі народного дому. Там він, його брат ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3 разом з Юрою зайшли в кабінку де вживали спиртне. Згодом в кабінку зайшов ОСОБА_2. ОСОБА_2 зайшовши в кабінку став біля його брата, який сидів з самого краю. Він побачив, що ОСОБА_2 нахилився над його братом і присутнім біля нього ОСОБА_6 і почав щось говорити в адресу його брата. Конкретно слів, які промовляв ОСОБА_2 в сторону брата він не чув, так як інші присутні в кабінці голосно спілкувалися між собою, але він побачив, що ОСОБА_7 та його брат ОСОБА_5 підвелися з-за столу та вийшли з приміщення кабінки. Через деякий час він разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вийшли в коридор на перекур. В цей час він побачив, що в приміщення кафе зайшов ОСОБА_2, який поводив себе зухвало і при цьому промовив: «Ну що!Ти, хочеш так само як твій брат набрати?» Він намагався розпитатися в ОСОБА_2, що трапилося між ним та ОСОБА_5, але ОСОБА_2 проігнорував його. Вийшовши з бару він запитався в брата чи його не бив ОСОБА_2 ОСОБА_5 відповів, що бив. Тоді він завів скутера і почав наздоганяти ОСОБА_2, щоб вияснити, чому той побив його брата. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 поїхали з ним. Він зрозумів, що ОСОБА_2 разом з дівчиною направляється в сторону свого місця проживання і виїхав скутером на центральну вулицю. Згодом він дорогою наздогнав хлопця з дівчиною і це був ОСОБА_8, який перед цим перебував в компанії ОСОБА_2 Він призупинився біля них і одразу запитався в ОСОБА_8 де є ОСОБА_2. ОСОБА_8 несподівано для нього копнув ногою в переднє колесо скутера. Від удару кермо з переднім колесом повернулося і вони троє втративши рівновагу впали на асфальтне покриття дороги. Він підвівся на ноги скоріше, але одразу ОСОБА_8 наніс удар ногою в його лівий бік і він знову впав. В той час підбіг ОСОБА_2, коли він якраз підводився після другого падіння і почав наносити йому удари руками по голові. Тоді він почав кричати до своїх знайомих, щоб вони допомогли, маючи на увазі заспокоїли ОСОБА_8 та ОСОБА_2 Він помітив, що його знайомі почали стримувати ОСОБА_8 а ОСОБА_2 продовжував його бити. Він лежав на дорозі, а ОСОБА_2 двома руками наносив йому удари в голову. Він спочатку намагався прикрити руками голову, але зрозумів, що це результату не дає. В цей момент він згадав, що в правій задній кишені джинсових штанів в нього є кухонний ніж, якого він туди поклав, і саме цим ножем він вирішив скористатися. Добувши ножа він вдарив ОСОБА_2 в тулуб. Він усвідомлював, що ножем може спричинити тілесні ушкодження, але вважав, що кухонний ніж є невеликих розмірів і серйозних тілесних ушкоджень ОСОБА_2 не спричинить.
Підсудний ОСОБА_1 не заперечує проти визнання недоцільним дослідження доказів по епізоду спричинення ним тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2, який мав місце 26.04.2010 року.
Суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно спричинення ОСОБА_1 тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2, оскількм дані обставини не оспорюються всіма учасниками судового розгляду і суд немає сумнівів у добровільності і істинності їх позицій.
Таким чином, на думку суду, винність підсудного ОСОБА_1 в скоєнні злочину, передбаченого ст.121 ч.1 КК України, доведено повністю.
ОСОБА_7 підсудного ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ст. 121 ч.1 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Визнаючи підсудному ОСОБА_1 міру покарання, суд, в якості обставин, що пом»якшують покарання визнає визнання ним своєї вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставиною, яка обтяжує покарання, в діях ОСОБА_1, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного спяніння.
Враховуючи особу підсудного ОСОБА_1, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується по місцю проживання, позицію потерпілого ОСОБА_2,який просить його суворо не карати, а тому, на думку суду, виправлення підсудного ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства.
Необхідно, на думку суду, стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВСУ у Львівській області 412 грн. 80 коп. судових витрат, оскільки по справі була проведена судово-криміналістична експертиза вартість якої становить вказану суму.
Керуючись ст. ст.323,324, КПК України,суд
З А С У Д И В:
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ст.121 ч.1 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5-ти років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом річного іспитового строку не вчинить нового злочину.
На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 такі обов»язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.
Міру запобіжного заходу підписку про невиїзд залишити засудженому ОСОБА_1 без змін.
Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВСУ у Львівській області ГУДК у Львівській області р/р: 31259272210042; ЄДРПОУ: 25575150; МФО: 825014 судові витрати за проведення судово-криміналістичної експертизи в сумі 412 грн. 80 коп.
Речові докази: ніж знищити, сорочку та майку повернути ОСОБА_2, куртку повернути ОСОБА_1
На вирок може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду протягом 15 діб з моменту оголошення.
ГоловуючийОСОБА_9
The court decision No. 48734724, Radekhiv District Court of Lviv Oblast was adopted on 23.09.2010. The procedural form is Criminal, and the decision form is Sentence. On this page, you will find useful information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find key information conveniently.
This decision relates to case No. 1-126/2010. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: