№ 48733871, 03.06.2014, Zaporizhzhia Regional Court of Appeal

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 33/778/220/14 Головуючий в 1-й інстанції: Беспалько Т.Д.

Категорія ст. 41 ч.1 КУпАП Доповідач в 2-й інстанції: Шаповал О.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Суддя Апеляційного суду Запорізької області Шаповал О.С., розглянувши 03 червня 2014 року за участі ОСОБА_2 у м. Запоріжжі у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду її апеляційну скаргу на постанову судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 22.04.2014 року,

встановила:

Постановою судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 22.04.2014 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка працює головним бухгалтером комунального підприємства "Павлівський сількомуногосп", проживає за адресою: АДРЕСА_1, притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 41 ч. 1 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

Згідно з постановою судді, 24.02.2014 року начальником відділу державним інспектором державної інспекції з питань праці у Запорізькій області був складений протокол № 08-16-0026/0131, відповідно до якого ОСОБА_2, являючись посадовою особою комунального підприємства "Павлівський сількомуногосп", що розташований за адресою: Запорізька область, Вільнянський район, с. Павлівське, вул. Залізнична, 28, головним бухгалтером цього підприємства та будучи в силу посадової інструкції наділеною організаційно-розпорядчими функціями, 23.01.2014 року та 24.01.2014 року, під час виконання посадових обов'язків, вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 41 ч. 1 КУпАП, факт скоєння якого було встановлено тим же інспектором під час проведення перевірки заяв колишніх працівників цього підприємства ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про порушення їхніх трудових прав при їх звільненні з роботи, про що ним і було складено відповідний акт перевірки № 08-16-0026/0215.

У вказаному протоколі зазначено, що ОСОБА_2 при звільненні контролера за основним місцем роботи ОСОБА_3 і її ж звільненні за сумісництвом на цьому ж підприємстві як контролера з вивезення сміття, та касира цього ж підприємства ОСОБА_4 23.01.2014 року та 24.01.2014 року, відповідно, вона, як головний бухгалтер підприємства, допустила порушення вимог трудового законодавства провела відрахування з належних цим працівникам компенсаційних виплат компенсації за невикористану відпустку ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і допомоги по соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, яку повинна була отримати ОСОБА_4, та, виконуючи свої обов'язки, при звільненні цих працівників не виплатила належні їм до виплат суми в день звільнення чи наступний день, ані через касу підприємства, ані шляхом перерахування грошових коштів на банківські рахунки цих працівників в установу банку, при тому, що проведення відрахувань з таких коштів, відповідно до вимог ст. 129 КЗпП України, не допускається, тобто, в тому, що ОСОБА_2 при виконанні своїх обов'язків порушила вимоги вказаної норми, за що ч. 1 ст. 41 КУпАП і передбачена адміністративна відповідальність.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову судді як незаконну та необґрунтовану скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю адміністративного правопорушення. Також зазначила, що справу було розглянуто без її участі, у судовому засіданні вона не мала можливості взяти участь, оскільки повістку до суду вона отримала 29.04.2014 року, що підтверджується довідкою Павлівського ВЗ, а 22.04.2014 року - знаходилась на лікарняному - у стаціонарі по догляду за дитиною, що підтверджується листком непрацездатності.

У доповненні до апеляційної скарги ОСОБА_2 просить поновити їй строк на оскарження постанови судді від 22.04.2014 року, посилаючись на те, що справу було розглянуто за її відсутності, а судову повістку вона отримала лише 29.04.2014 року, чим було порушено її право на захист. Після поновлення строку на оскарження просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 41 ч. 1 КУпАП, вважаючи, що протокол про адміністративне правопорушення було складено з порушенням вимог ст. 256 КУпАП та ст. 6 Закону України „Про захист персональних даних", оскільки у протоколі не зазначені дата та підприємство, на якому проведено перевірку, протокол не містить даних стосовно дати, місця та обставин вчинення правопорушення, даних, які б вказували на неї, як на суб'єкт правопорушення, передбаченого ст. 41 ч. 1 КУпАП, та доказів її вини у вчиненні цього правопорушення, проте, суд не дав зазначеним обставинам оцінки.

У судовому засіданні апелянт підтримала свою апеляційну скаргу та доповнення до неї, яку просить задовольнити у повному обсязі, клопотань не має, у тому числі в частині дослідження доказів, на які іде посилання в апеляційній скарзі, а також повторного допиту ОСОБА_3 та ОСОБА_4, допитаних суддею суду першої інстанції в якості свідків по справі.

Виходячи з доводів та вимог, апеляційна скарга розглядається в її межах і на підставі даних, які містяться в справі.

У судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_2 пояснила, що поштове повідомлення про розгляд справи 22.04.2014 року вона не отримувала, під час звільнення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вона позбавлена була з об'єктивних причин можливості керувати бухгалтерією і лише володіє інформацією, що ці працівники були звільнені на підставі наказу директора, утримання з нарахованих для виплати сум при звільненні відбувалось також на підставі наказу директора та заяв ОСОБА_3 і ОСОБА_4, з належних їм компенсаційних виплат взагалі ніяких утримань не було. Крім того. звернула увагу, що, не погодившись з Актом перевірки від 21.02.2014 року, підприємство подало скаргу, і у травні відбувалась повторна перевірка з питання дотримання підприємством трудового законодавства, за наслідками якої порушень не встановлено, у тому числі при звільненні ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Виходячи з наданих пояснень, ОСОБА_2 вважає висновки судді щодо порушення нею ст. 129 КЗпП України з притягненням до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 41 КУпАП, безпідставними, у зв'язку з чим, просить постанову судді скасувати та закрити провадження в справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Заслухавши апелянта стосовно доводів апеляційної скарги та її вимог, перевіривши доводи апеляційної скарги з урахуванням доповнення до неї, дослідивши матеріали справи, доходжу наступного висновку.

Як визначено ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення, у тому числі суддею, відповідно до норм ст. 280 КУпАП обов'язковим є з'ясування: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Виходячи з наведеної норми, суддя суду першої інстанції повинна була при розгляді справи відносно ОСОБА_2 перевірити відповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону, правомірність його складання та наявність доказів на підтвердження обставин, в ньому зазначених як порушення, і доведеність вини особи, у відношенні якої був складений протокол.

Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Проте, цих вимог закону при складанні протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 дотримано не було, як не були і суддею дотримані вимоги закону, що поставило під сумнів законність і обґрунтованість прийнятого по справі рішення.

Відповідно до даних, які містяться в справі, суддею рішення було прийнято на підставі протоколу та копії Акту перевірки, що в частині стану Акту є незрозумілим і з правової точки зору неправомірним, зміст яких свідчить лише про зафіксований факт порушення ст. 129 КЗпП України при звільненні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 При цьому, як в протоколі, так і в акті перевірки не зазначено: час і місце вчинення і суть адмінправопорушення, які суми були нараховані, які суми були компенсаційною виплатою, які суми і коли утримані і в чому є порушення відповідно до вимог закону про працю при утриманні конкретної суми. До протоколу не додані докази на підтвердження: даних про особу правопорушення та її конкретних протиправних винних дій, суми збитків та перелік потерпілих осіб із зазначенням їх адреси з метою їх допиту, як в суді першої, так і апеляційної інстанцій.

У матеріалах справи відсутнє пояснення ОСОБА_2, що, виходячи зі змісту протоколу і стану справи, унеможливлювало розгляд справи по суті і за її відсутності.

Виходячи з встановлених обставин, суддя не мала правових підстав для висновку про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП, у зв'язку з чим, постанова судді підлягає скасуванню з закриттям провадження в справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 22.04.2014 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 41 ч. 1 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн., скасувати та закрити провадження в справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької області О.С. Шаповал