Court ruling № 48698469, 30.07.2015, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2015 року м. Київ К/800/58838/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

секретар судового засідання Іванов К.Ю.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 30.07.2015 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 07.10.2013 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2013

у справі № 0670/8665/11

за позовом Приватного акціонерного товариства „Трубний завод

„Трубосталь"

до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції

Головного управління Міндоходів у Житомирській області

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство „Трубний завод „Трубосталь" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про скасування податкового повідомлення - рішення №0001792301 від 19.08.2011.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 07.10.2013 позовні вимоги задоволено, скасовано податкове повідомлення - рішення № 0001792301 від 19.08.2011.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2013 постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 07.10.2013 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в який просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань по податку на додану вартість наступних звітних періодів за квітень 2011 року та складено акт №1276/23-01-13548581 від 15.08.2011.

За результатами перевірки відповідачем прийнято прийнято податкове повідомлення - рішення №00017992301 від 19.08.2011, яким зменшено позивачу суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у розмірі 817411 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п.198.3 ст.198, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, завищена сума бюджетного відшкодування складається з сум, відображених у попередніх актах перевірок, а саме: №953/23-01/13548581 від 16.06.2011, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення №0001482301 від 05.07.2011, а також у акті № 244/23-01/13548581 від 01.07.2010 на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000912301/0 від 14.07.2010.

Відповідно до пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За змістом пп.14.1.179 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Згідно п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання.

За змістом п.56.1. ст.56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Отже, у випадках, коли платник податків звертається до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, яким йому визначено суму грошового зобов'язання, таке грошове зобов'язання є неузгодженим до прийняття судом відповідного рішення, яке набрало законної сили.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 16.10.2012 у справі № 0670/2425/11 скасовано податкове повідомлення-рішення №0000912301/0 від 14.07.2010, яку залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2013.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 06.12.2011 у справі № 0670/7891/11 скасовано податкове повідомлення-рішення №0001482301 від 05.07.2011, яку залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2012.

Колегія суддів не вбачає, що норми чинного податкового законодавства встановлюють обов'язок платника податку враховувати суму неузгодженого грошового зобов'язання у податковій звітності.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що сума неузгодженого податкового зобов'язання правомірно не врахована платником податку при розрахунку податкових зобов'язань.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 07.10.2013 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2013 у справі № 0670/8665/11 залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 07.10.2013 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2013 у справі № 0670/8665/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко